Українська перекладачка Галина Кирпа вперше одержала Орден полярної зірки

Орден полярної зірки – одна з найвищих відзнак Швеції, що її вручають лише закордонним діячам, які проявили себе у сфері культури, та членам королівської сім’ї Швеції. Свого часу його отримали шведський вчений-ботанік Карл Лінней, данський письменник Ганс Крістіан Андерсен, американська письменниця-інтелектуалка Сьюзан Зонтаґ. Вперше Орден отримала українська письменниця та перекладачка Галина Кирпа. Як автор, Галина відома переважно збірками віршів для дітей та шкільних хрестоматій. Орден їй було вручено саме за переклади. До вашої уваги перекладені книжки Галини.

У. Старк «Різдво у лісі». Буркотливі гноми, домовики та інші дивні духи – часті гості скандинавських казок. Ось і цього разу один такий лісовий гном-воркотун йде на пошуки загублених рукавичок. Дорогою йому зустрічаються різні мешканці лісу, але вони не можуть йому допомогти. Чи переможе різдвяна атмосфера невдоволений настрій гнома? Про це можна дізнатися у цій книжечці-супутниці зимових свят.

А. Ліндґрен «Велика книжка маленьких казок». У цій збірці вміщені казки про Країну Сутінків, веселу Зозульку, Мірабель, принцесу, якій нічим не хотілося бавитися. та інші незвичні розповіді, де є і магічні створіння, і духи, і діти, схожі на маленьких читачів цієї книжки.

Г. Х. Андерсен «Кресало». Історія про магічне кресало є однією з перших казок Андерсена. Критики свого часу вважали, що в ній поєднуються елементи з казки про Аладдіна, Рапунцель та навіть Генсель і Гретель, що може свідчити про те, що скандинав Андерсен ретельно слідкував за цим жанром повчальних текстів з описами фантастичних подій, який на той час розвивався у Європі.

М. Парр «Вафельне серце». Усім любителям пригод і вафель присвячується ця книжка сучасної норвезької письменниці Марії Парр. Друзі-бешкетуни в ній чого тільки в своїх іграх не вигадують, доки їм на заваді не стається дещо непоправне…Теобальд Родрик Даніельсен Іттергорд (а саме так звати головного героя, який в тексті ображено зазначає, що не можна давати дітям таке ім’я), якому подобається дівчинка Лена і який з нею робить різні трюки, навіть ходить по канатній дорозі між будинками, виконує відьомське поручення.  Він стає вуличним музикою та імовірно сподобається читачеві дитячою безпосередністю і вже цілком дорослою мудрістю.

А. Ліндґрен, С. Швардт «Твої листи я зберігаю під матрацом...». Сарі було 12 років, коли вона написала Астрід першого листа. З точо часу їхнє листування тривало аж до самої смерті письменниці. Неабияка розумна дівчинка писала про свої переживання до Ліндґрен, хоч її адресатка на той момент була старша на 50 років. Ці листи було згодом передано Королівській бібліотеці в архіви Астрід Ліндґрен, й упорядниця цієї книги Лена Тернквіст вирішила поділитися історією такої дружби з читачами.

К. Б'єрк «Ліннея в саду художника». Біографія, подана у незвичному ключі: дівчинка Ліннея разом із художником Блюмквістом досліджують життя і творчість художника Моне, гуляючи місцями, де він жив, малював і де тепер розташований музей Мармоттан з унікальною колекцією його картин.