Вони прославилися на весь світ як талановиті
письменники, однак на шляху до вершини літературної кар’єри їм довелося чимало
попрацювати в інших професійних сферах. Деякі з них назавжди залишилися вірними своїй першій професії, вважаючи
письменницьку працю не такою вже й важливою.
Джек Лондон промишляв на рудниках під час
«золотої лихоманки», проте самостійно заробляти на життя він став набагато
раніше. Будучи школярем,
письменник продавав газети, а закінчивши початкові класи, у віці 14 років
влаштувався робітником на консервний завод. Не справляючись з важкою працею,
він подався в «устричні пірати» – почав нелегально ловити устриць в бухті Сан-Франциско. Пізніше йому
довелося працювати матросом на промисловий шхуні, прасувальником у пральні та кочегаром.
Хорхе Луїс Борхес працював асистентом у
муніципальній бібліотеці Буенос-Айреса і навіть став директором Національної
бібліотеки. Письменник не хотів залишати
своєї роботи і говорив, що вона дає йому багато натхнення для творчості. У
літньому віці Борхес втратив зір, і сам себе жартома називав «сліпий
бібліотекар».
Льюїс
Керролл ніколи не залишав своїх
професійних занять: перш за все він був викладачем, математиком і фотографом, а
заняття письменством часто називав «літературною дурницею».
Андрій Платонов працював у
майстернях з виробу млинових жорен, хлопчиком у конторі страхового товариства,
ливарником на заводі труб, помічником машиніста паровозу, інженером-меліоратором,
фахівцем з електрифікації сільського господарства та двірником.
Володимир
Набоков все життя
серйозно захоплювався метеликами і вніс чималий внесок у розвиток
лепідоптерології – науки про лускокрилих. Він присвятив цим комахам 18
наукових статей, розробив нову класифікацію роду Polyommatus і відкрив 20 видів
нових метеликів. Колекцію Набокова, в якій налічувалося 4324 екз. метеликів, дружина письменника після його смерті подарувала
Лозаннському
університету (Швейцарія).
Антон Павлович Чехов залишався вірним
клятві Гіппократа все життя. Його професія вплинула і на його творчість: на
думку багатьох критиків, саме медична практика допомогла Чехову створити відомі
образи лікарів - Астрова («Дядя Ваня»), Димова («Стрибуха»), Соболя
(«Дружина»), Рагіна («Палата № 6»), Старцева («Іонич»).
Кен Кізі під час свого навчання в
Стенфордському університеті підробляв помічником психіатра. У госпіталі
ветеранів Menlo Park він добровільно брав участь в експериментах, пов’язаних з
прийомом психоделічних препаратів.
Джон Грішем в юності служив доглядальником, а потім – поливальником газонів за один долар на годину. Незабаром його підвищили до садівника
і додали до заробітку півтора долара. Однак до цього часу він вирішив, що подібна робота не обіцяє йому далеких перспектив і подався
в слюсарі-водопровідники.
Харукі
Муракамі у молодості служив продавцем у
магазині звукозаписів, а пізніше разом з дружиною відкрив джаз-бар Peter Cat у Токіо.
Також він встиг попрацювати ведучим нічного ток-шоу західної музики та субкультури.
Комментариев нет:
Отправить комментарий