понеділок, липня 29, 2013

Маловідомі факти про відомі книги



Коли книги улюбленого письменника прочитані від початку до кінця і хочеться продовження захоплюючих історій, читачі починають вишукувати все більш захоплюючі подробиці з історії створення твору та життя автора.
Ми вирішили поділитися з вами найцікавішими фактами, про які ви, можливо, навіть й не підозрювали.

М. В. Гоголь «Ревізор».
Джерелом сюжету для п'єси став реальний випадок у місті Устюжна Новгородської губернії, причому авторові про цей випадок повідав Пушкін. Ці великі класики були друзями. Пушкін, присутній на першому читанні п'єси, залишився від неї у повному захваті.

У перекладі п'єси на перську мову дружину городничого замінили на другу дочку, так як ходіння за заміжньою жінкою в Ірані карається стратою.

М. О. Булгаков «Майстер і Маргарита».
У першій редакції роману містився (нині  повністю втрачений) детальний опис прикмет Воланда довжиною 15 рукописних сторінок.

 В одній з редакцій роман називався «Сатана».

Театра «Вар'єте» в Москві не існує і ніколи не існувало. Але тепер відразу кілька театрів  змагаються за цю назву.

Р. Бредбері  «451 градус за Фаренгейтом».
Назва роману була обрана тому, що, нібито, при цій температурі самозаймається папір (за сюжетом роману уряд намагається вилучити і спалити у населення всі книги). Насправді папір самозаймається при температурі трохи вище 450 градусів за Цельсієм. За визнанням Бредбері, помилка була викликана тим, що при виборі назви він консультувався з фахівцем з пожежної служби, який  сплутав температурні шкали.

 О. Дюма «Три мушкетери».
Коли письменник писав роман, у контракті з видавцем була обговорена  оплата рукопису – відповідно кількості рядків тексту. Для збільшення гонорару Дюма придумав слугу Атоса на ім'я Грімо, який говорив і відповідав на всі питання виключно односкладово - в більшості випадків «так» чи «ні». Продовження книги під назвою «Двадцять років тому» оплачувалося вже послівно, і Грімо став трохи більш балакучим.

Спочатку в рукописі стояло ім'я д'Артаньяна - Натаніель. Воно не сподобалося видавцям і було викреслено.

О. С. Грибоєдов «Горе від розуму».
У ХІХ столітті актриси відмовлялися грати Софію зі словами: «Я порядна жінка і в порнографічних сценах не граю!». Такою сценою вони вважали нічну бесіду з Молчаліним, який ще не був чоловіком героїні.

Л. М. Толстой «Війна і мир».
Існували різні варіанти назви роману: «1805», «Все добре, що добре закінчується» і «Три пори».

Автор 15-16 разів (в інших джерелах стверджується, що всього лише 6 або 7 разів) переписував початок роману.

 Г. Уеллс «Війна світів».
30 жовтня 1938 р. у штаті Нью-Джерсі транслювалася радіопостановка за цим романом у вигляді пародії на радіорепортаж з місця подій. З 6 млн осіб, що слухали трансляцію, 1 млн  повірив у реальність того, що відбувається. Виникла масова паніка, десятки тисяч людей кидали свої будинки, дороги були забиті біженцями. Телефонні лінії були паралізовані: тисячі людей повідомляли про нібито побачених  марсіан. Згодом владі  знадобилося  шість тижнів на те, щоб переконати населення у тому, що ніяких нападів не відбувалося.





Немає коментарів:

Дописати коментар