суббота, сентября 14, 2013

Моральні роздуми Франсуа де Ларошфуко


Чи знаєте ви, що історію про підвіски королеви Анни Австрійської, що лягла до основи роману «Три мушкетери», Олександр Дюма взяв з «Мемуарів» Франсуа де Ларошфуко, якому 15 вересня 2013 р. виповнюється 400 років від дня народження. Чим же знаменитий цей француз?

Герцог де Ларошфуко - знаменитий французький письменник і філософ-мораліст. Він належав до одного зі старовинних аристократичних родів Франції, пов'язаних родинними узами з королівським будинком. Ларошфуко ворогував з герцогом де Рішельє на стороні Анни Австрійської і тільки після смерті кардинала став відіграти провідну роль при дворі.  Пережив ряд особистих розчарувань, що позначилися на його творчості.
Результатом  життєвого досвіду Ларошфуко стали його «Максими» - збірка афоризмів, що становить кодекс життєвої філософії. Перше видання книги вийшло анонімно у 1665 р. Ларошфуко вкрай песимістично дивився на природу людини, в основі всіх людських вчинків він вбачав самолюбство, марнославство і переслідування особистих інтересів. Загальний тон його афоризмів був вкрай різкий, завдяки тонкому психологічному аналізу якостей французької аристократії, але незважаючи на це, його афоризми й сьогодні   привертають увагу читачів.
Наведемо кілька висловлювань Франсуа де Ларошфуко:

 «Всі скаржаться  своєї пам'яттю, але ніхто не нарікає на свій розум».

«Все, що перестає вдаватися, перестає й приваблювати».

«Не будь у нас недоліків, нам було б не так приємно помічати їх у ближніх».

«Люди дрібного розуму чутливі до дрібних образ, люди великого розуму все помічають і ні на що не ображаються».

  «Мудра людина розуміє, що краще заборонити собі захоплення, ніж потім з ним боротися».

«Тому, хто не знайшов спокою в собі, не знайти його ніде».


Більше  афоризмів Франсуа де Ларошфуко можна прочитати тут.




Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Комментариев нет:

Отправка комментария