Чи знаєте ви, що історію про підвіски королеви Анни
Австрійської, що лягла до основи роману «Три мушкетери», Олександр
Дюма взяв з «Мемуарів» Франсуа де Ларошфуко, якому 15 вересня 2013 р. виповнюється 400 років від дня народження. Чим же знаменитий цей француз?
Герцог де Ларошфуко - знаменитий французький письменник
і філософ-мораліст. Він належав до одного зі старовинних аристократичних родів
Франції, пов'язаних родинними узами з королівським будинком. Ларошфуко ворогував з герцогом де Рішельє на стороні Анни
Австрійської і тільки після смерті кардинала став відіграти провідну роль при дворі. Пережив ряд
особистих розчарувань, що позначилися на його творчості.
Результатом життєвого досвіду Ларошфуко стали його «Максими» - збірка афоризмів, що становить кодекс життєвої філософії. Перше видання книги вийшло анонімно у 1665 р. Ларошфуко вкрай песимістично дивився на природу людини, в основі всіх
людських вчинків він вбачав самолюбство,
марнославство і переслідування особистих інтересів. Загальний тон його
афоризмів був вкрай різкий, завдяки
тонкому психологічному аналізу якостей французької
аристократії, але незважаючи на це, його афоризми й сьогодні привертають
увагу читачів.
Наведемо кілька висловлювань Франсуа де Ларошфуко:
«Всі
скаржаться своєї пам'яттю, але ніхто не нарікає на свій
розум».
«Все, що перестає вдаватися, перестає й приваблювати».
«Не будь у нас недоліків, нам було б не так приємно помічати їх у
ближніх».
«Люди дрібного розуму чутливі до дрібних образ, люди великого розуму все
помічають і ні на що не ображаються».
«Мудра людина розуміє, що краще заборонити собі
захоплення, ніж потім з ним боротися».
«Тому, хто не знайшов спокою в собі, не знайти його ніде».
Комментариев нет:
Отправить комментарий