Сьогодні, напевно, важко відшукати
молоду людину, яка не знає про існування Дня студента і не відзначає це свято.
У день святої Татіани (25 січня за новим стилем) у 1755 р.
імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ «Про заснування Московського
університету», і Тетянин день став офіційним університетським днем, а свята Татіана - покровителькою студентів.
Незважаючи на те, що історія свята
своїми коріннями сягає у далеке минуле, традиції збереглися й донині: сучасні студенти відзначають своє свято шумно і весело.
Ми ж пропонуємо згадати літературні
твори, де головних героїнь звали Тетянами.
Тетяна Ларіна (О.С. Пушкін «Євгеній Онєгін») - найвідоміший жіночий
образ російської літератури, улюблена героїня поета, яку автор називав своїм «милим ідеалом». Еталон і приклад для багатьох російських письменників,
«національний тип» російської жінки, палкої і чистої,
мрійливої й прямодушної,
стійкого друга і вірної дружини.
Итак, она звалась
Татьяной.
Ни красотой сестры
своей,
Ни свежестью ее румяной
Не привлекла б она очей.
Дика, печальна,
молчалива,
Как лань лесная, боязлива…
Таня Рябініна (О. Арбузов «Таня»). Цю п'єсу прийнято
вважати блискучим театральним дебютом драматурга. Вона не сходить з театральних
афіш протягом півстоліття, продовжуючи залишатися цікавою і, по-своєму, сучасною
та зворушливою.
Головна героїня
- натура неординарна, самовіддана жінка, цільна особистість, той самий «діамант
в пилу», який можна не розглянути з першого погляду. Винятковість Тані полягає
в її особливому, поетичному баченні світу. Ця героїня відкриває галерею
арбузовських
образів, що їх, незалежно від віку та соціального становища, буде
пов'язувати одна чудова якість - якась нерозтрачена дитячість, довірлива
наївність, зворушлива життєва незахищеність, непохитна віра в диво та казку.
Таня Собанєєва (Р. І. Фраєрман «Дика собака
Дінго, або Повість про перше кохання») - героїня ліричного, повного душевної теплоти і світла
твору про дружбу, моральне дорослішання
підлітків, про чисте і зворушливе перше
кохання.
Таня -
звичайна 15-річна школярка. Свідомість того, що вона така ж, як й всі,
дозволяє читачам-одноліткам дізнаватися в ній самих себе, в її переживаннях і
болісних роздумах бачити схожість зі своїми переживаннями та роздумами. А те, з якою мужністю, з яким самовладанням, а головне, з якою людською гідністю вона знаходить
вихід із дуже важких ситуацій, читач розглядає як приклад,
гідний наслідування, сприймає як зразок справжнього благородства і навіть
розсудливості.
Наша Таня громко плачет,
Уронила в речку мячик.
Тише, Танечка, не плачь,
Не утонет в речке мяч!
Комментариев нет:
Отправить комментарий