суббота, июля 16, 2016

Вільям Теккерей - гуманіст і сатирик

   18 липня 2016 р. виповнюється 205 років від дня народження відомого англійського письменника-сатирика, майстра реалістичних романів Вільяма Мейкпіса Теккерея. Він був видатним прозаїком, одним з найзнаменитіших романістів XIX століття, журналістом, графіком і ілюстратором своїх творів. Письменник давно посів місце серед класиків світової літератури, і сьогодні вже ніхто не сумнівається в значенні його спадщини. Але слава прийшла до Теккерея пізно, і визнання далося йому нелегко.
    Пропонуємо цікаві факти з життя письменника.


  Вільям народився в індійському місті Калькутта, де служили його дід і батько. Коли батько помер, хлопчику було 6 років. Його перевезли до Лондона для отримання освіти. Він навчався у старовинній аристократичній школі, де з особливим інтересом читав книги Дефо, Філдінга і Свіфта, писав талановиті пародії.

  Після закінчення школи юнак навчався у Трініті-коледжі Кембріджського університету. У ці роки він був видавцем студентського гумористичного журналу, в якому з'являлися його власні твори, що красномовно говорили про дар сатирика. Не довчившись, Теккерей виїхав до Німеччини, де відбулося його знайомство з Гете.

  У 1832 р. письменник прийняв у володіння солідний капітал, але гра в карти і безуспішні спроби стати видавцем швидко позбавили його цих грошей. А через деякий час зазнав краху індійський банк, куди були вкладені інші гроші батька.

  У 1837 р. відбулося відразу дві події, що докорінно змінили біографію Теккерея: він одружився і прийняв рішення серйозно зайнятися літературою. Перший крок коштував йому згодом великих страждань, так як дружина стала психічно хворою, і все подальше життя Теккерею довелося жити з двома дочками окремо від неї. Згодом старша дочка стала письменницею і біографом батька, а молодша - вийшла заміж за відомого критика.

  Перші його твори були надруковані у різних періодичних виданнях, де він працював журналістом і художником-карикатуристом.

   Перша книга Теккерея - буклет «Флора і Зефір». Це збірник комічних малюнків з підписами, де пародіювалися штампи тодішнього балету. Тоді ж автор запропонував свої послуги  ілюстратора «Записок Піквікського клубу» Чарльзу Діккенсу, але отримав відмову. Це прискорило рішення Вільяма залишити кар'єру художника-графіка.

   Письменницька популярність Теккерея аж до кінця 1840-х рр. була невеликою. Він виступав під різними псевдонімами, у тому числі такими, як Желтоплюш, Товстий Кореспондент та ін. У ці роки багато подорожував - по Франції, Німеччині, Італії, Близькому Сходу.

  З ранніх творів Вільяма найбільшим став роман «Записки Баррі Ліндона». Однак іронія Теккерея ніде не була так уїдлива, як в його знаменитій «Книзі снобів», де перед читачем постала ціла галерея соціальних типажів сучасного йому суспільства.

  Але по-справжньому відомим письменник став після появи роману «Ярмарок марнославства», що став першим твором, підписаним справжнім ім'ям автора. Вільям назвав його романом без героя, поставивши в центр дії людей, яскраво зобразивши їхні пороки у вельми непривабливому вигляді. Книга стала його головним творчим досягненням, принесла йому світову славу, фінансову забезпеченість, підвищення соціального статусу. Після її написання перед Теккереем відкрилися двері до вищого столичного світу.

  Продовження ідей цієї книги простежується і в інших великих романах Теккерея - «Пенденніс» (1848-1850), «Історія Генрі Есмонда» (1852), «Ньюкомі» (1853-1855), «Вірджинці» (1857-1859)  та ін. Однак його творча спадщина включає не тільки романи - Теккерей був автором балад, віршів, гуморесок, комічних повістей, казок, нарисів, пародій. Письменник виступав в Англії і США з лекціями, що були зібрані і опубліковані під назвою «Англійські гумористи ХVІІІ століття».

  У 43-річному віці у нього з'явилися проблеми зі здоров'ям, але при цьому він продовжував писати і читати лекції.

  Письменник помер від інсульту 24 грудня 1863 р. у Лондоні. Йому було всього 52 роки. Незадовго до цього він почав роботу над історико-пригодницьким романом «Дені Дюваль», що залишився незакінченим і був оцінений в некролозі як його «найкращий твір».

  Своїм донькам він сказав: «Ніяких біографій». Напевно, Вільям Теккерей вважав, що у своїх творах висловив все про  своє життя.







Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Комментариев нет:

Отправка комментария