5 грудня
виповнюється 85 років від дня народження українського письменника, прозаїка,
перекладача, педагога, члена Спілки письменників України Григора Михайловича
Тютюнника. Його називають одним з найбільших новелістів української літератури,
сьогодні виходять у світ його листи і спогади, тільки тепер його новели
потрапляють до читача такими, якими їх написав сам автор.
У його житті
було все: важке повоєнне дитинство без батька, служба на флоті, учительство в
російськомовному Донбасі, літературна робота в Києві та добровільна смерть. Від
змішання таких органічних і міцних інгредієнтів саме життя і твори Тютюнника
вийшли такими сильними, що від них стає важко на серці і світлішає в голові.
Тютюнник не
належав до шістдесятників, не виступав відкрито проти влади, єдина біографічна
вада - репресований батько. Він писав про життя селян на мові, близькій
простому народу. «Оддавали Катю», «Коза», «Син приїхав», «Три зозулі з
поклоном» - новели, що стали класикою. У них ніякої крамоли, але саме ці
короткі історії про скрутне життя маленьких українців цензура до людей без
правок не пускала.
Вихід у світ
кожної новели - як велика перемога, агенти КДБ - як постійний фон, цькування в
Союзі і в пресі - звичайна справа. Так Тютюнник жив. І всі переживання тримав в
собі. А коли у 80-му йому вручили, як подачку, премію Лесі Українки за дитячі
твори замість очікуваної Шевченківської, Григір не витримав. Він пішов з життя у
сорок дев'ять.
У Шилівці, селі,
де народився Григір Тютюнник - ні пам'ятних знаків, ні меморіальної дошки. Тільки
в школі група ентузіастів створила музей. За свій рахунок і на свій смак. Але і
в цю маленьку кімнату приходять сотні відвідувачів з усієї України, слухають
Григора, читають його твори.
Щоденники і
листи Григора Тютюнника видані окремою книгою. Там фото і тисячі думок. Там Тютюнник
справжній, без цензури. Ще одна цікава деталь - на Шевченківську премію твори
Тютюнника вже після його смерті висунули самі читачі, а не організації,
установи та спілки. Значить, він дійсно народний, а отже – вічний!
Комментариев нет:
Отправить комментарий