четверг, декабря 12, 2019

5 книжкових екранізацій, які варто побачити


Екранізації відомих книг тема суперечлива. З одного боку, захопливо спостерігати за тим, як режисер втілив своє бачення історії. З іншого зазвичай книжковий матеріал у фільмі суттєво скорочують, кудись зникають цілі сюжетні лінії, а разом із ними – мотивація героїв і хоч якась логіка.
Проте бувають і приємні винятки. А, зважаючи на вагомі переваги літературного першоджерела перед створеним із нуля сценарієм, такі екранізації часто перетворюються на справжнє свято як для книголюбів, так і для кіноманів. Пропонуємо п’ять чудових українських екранізацій, які точно варто подивитися.

Історичний екшен «Захар Беркут» (за однойменною повістю Івана Франка). За свідченням творців фільму, це чи не наймасштабніший проєкт сучасного українського кінопрому: голлівудські актори в головних ролях; голлівудський режисер пліч-о-пліч із відомим і талановитим українським постановником Ахтемом Сеітаблаєвим у керма; неймовірно гарні натурні зйомки в Карпатах, шикарні декорації – величезне село, гірська ущелина в натуральну величину; експедиції до Карпат у пошуках автентичних костюмів, легенд й іншого культурного матеріалу для кращої історичної відповідності; в основі сценарію робота основоположного для української літератури письменника.
 

Історичний трилер «Ціна правди» (засновано на матеріалах архівів й щоденниках Ґарета Джонса, частина з яких увійшла до книги «Ґарет Джонс. Ціна правди»). Ґарет Джонс став першим іноземним журналістом, який наважився відкрити міжнародній спільноті правду про події у 1932-1933 рр. в радянській Україні: Голодомор, жорстку цензуру, змову та масові репресії. Джонсові викриття стали підґрунтям для написання культового роману Джорджа Орвелла «Колгосп тварин». А вибрані статті та хроніка життя британського журналіста увійшли до книги «Ґарет Джонс. Ціна правди». Складному та небезпечному розслідуванню Ґарета і присвячена увага у фільмі «Ціна правди». Як і у випадку із «Захаром Беркутом», над створенням картини працювала велика міжнародна команда. А це означає фантастичний акторський склад (Джеймс Нортон, Ванесса Кірбі, Пітер Сарсгаард) і відомий режисер – Аґнєшка Голланд – Голова європейської кіноакадемії, лауреатка премії «Золотий глобус» та двократна номінантка на премію «Оскар». Вона вміє працювати з болісними для історії темами, тож, історію Ґарета Джонса вона розповість гідно, чесно, без зайвих слів та сентиментів.

Романтично-фантазійна  стрічка «Віддана» (за романом «Фелікс Австрія» Софії Андрухович). Роман став справжнім бестселером не тільки в Україні. Він був перекладений на німецьку, польську, чеську, угорську, хорватську й французьку мови й усюди знайшов своїх поціновувачів. Історія української служниці Стефи, яка мешкає на зламі ХІХ та ХХ століть в австро-угорському Станіславові (нині Івано-Франківськ), написана у формі щоденника, тож читач відчуває себе трішки вуаєристом. У поєднанні з неймовірно соковитою мовою та небанальним сюжетом народжується такий коктейль, відірватися від якого просто неможливо.

Пригодницький екшен «Дике Поле» (за романом «Ворошиловград» Сергія Жадана). Автор – без перебільшення, один із найголовніших українських письменників України, і «Ворошиловград» – його найтитулованіший роман. Тому від старту розробки екранізації стрічка «Дике Поле» була в центрі уваги як професійної спільноти, так і пересічних українців. Попри вельми скромні касові збори, для шанувальників українського мистецтва фільм майже одразу набув статус культового. І було за що. Це і сама історія, вигадана Жаданом, і неймовірні діалоги, і фантастична мова. Герої стрічки розмовляють міцним суржиком , що  вигідно контрастує з літературною українською, якою зазвичай розмовляють лише у двох випадках: на уроках мовлення та в українському кіно. А ось герої «Дикого Поля» розмовляють не як у кіно. Вони розмовляють, як у житті. Це чудовий фільм про український Схід та ностальгічні пейзажі закинутих містечок, з яких ми всі родом. Словом, у «Дикому Полі» точно є на що подивитись. І над чим подумати.

Анімаційний фільм «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (за поемою «Руслан і Людмила» Олександра Пушкіна). Сучасна українська мультиплікація доволі рідко радує чимось цікавим. І на тлі легендарних доробків минулої епохи це викликає розчарування. Але у 2018 р. українська анімаційна студія Animagrad випустила свій перший повнометражний фільм – і одразу потрапила в яблучко. По-перше, вони використали відому потужну історію, оновили її, локалізували, запросили зірок шоу-бізнесу озвучити героїв та обрали вдалу дату прем’єри. Понад 21 млн грн було достатньо, аби встановити новий національний рекорд із касових зборів за перші вихідні. По-друге, анімація. Рецензенти та прості глядачі в один голос стверджували, що приємно здивовані якістю анімації. Мультфільм зміг конкурувати з іноземними проєктами і після прокату в Україні вирушив у тур Європою, Південною Америкою, Африкою й Азією. Він навіть став першим українським фільмом, «прокатаним» у Китаї, куди іноземній продукції майже неможливо потрапити на широкі екрани. Тож, «Викрадена принцеса» – це гарний дитячий мультфільм, за переглядом якого приємно провести час усією родиною.  

 

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Комментариев нет:

Отправка комментария