Нові простори: високотехнологічні бібліотеки світу

Розвиток технологій радикально трансформує звичні предмети і, навіть, такі, здавалося б, консервативні громадські інститути, як бібліотеки, що все швидше змінюються до невпізнання. Сьогодні вони приймають правила гри часу і перетворюються на високотехнологічні медійні центри.  

Пропонуємо вам познайомитися з надсучасними бібліотеками, що застосувують на практиці різні інноваційні ідеї, щоб зрозуміти, якою буде бібліотека майбутнього.

Бібліотека Університету Чикаго (США). Одна з найбільших університетських бібліотек Америки виглядає вражаюче: холодна півсфера зі скла і металу, абсолютно прозора і тому дозволяє економити масу електроенергії. Але головне - те, що під нею. Книгосховище, що представляє собою підземний бункер завглибшки 15 метрів, вміщує в себе 3,5 млн. книг. Вони зберігаються в металевих боксах. Якщо читачеві необхідна книга, в справу вступає роботизований кран, що піднімає потрібний бокс бібліотекарю.

Університет Університету Відня (Австрія). Бібліотека є одним з найбільш переконливих прикладів використання бібліотеками цифрових технологій. Десятки тисяч електронних книг, періодичних видань та баз даних, мобільні ресурси, що доступні за допомогою QR-кодів. Найближчим часом бібліотека переїжджає в новий корпус, що додасть їй ще більше новаторською репутації.

Громадська бібліотека Брукліна (США). Бібліотека майбутнього візьме на себе частину функцій школи, а також в ній знайдеться місце некомерційним соціальним проектам. Іноді два цих аспекти можуть по'єднуватися, як, наприклад, сталося з бібліотекою Брукліна. Читачі бібліотеки мають можливість відвідувати безкоштовні комп'ютерні курси, де крім базових знань можна освоїти сучасні програми для монтування відеороликів і графічного дизайну.

Бібліотека Університету мистецтв Мусасіно (Японія). Бібліотека майбутнього - це не просто видача книг і читальний зал, в якому можуть проводитися тематичні заходи, а багатофункціональний простір. Так, японський Університет мистецтв поєднав свою бібліотеку з музеєм, де виставляються роботи учнів. Крім біфункціонального простору, особливої уваги заслуговує архітектура бібліотеки, яка, по суті, є спиралевидною стіною, що складається з книжкових полиць з арками і перегородками. Таким чином, книги розташовуються прямо в стіні, а там, де книги зберігатися не повинні (наприклад, на сходових прольотах), стіни-полки залишаються порожніми. З'єднання двох не пов'язаних між собою речей в абсолютно нову площину, - це японське ноу-хау, що називається чіндогу. Стіни-полки і є чіндогу, завдяки чому в бібліотеці економиться багато місця.

Бібліотеки округу Хоуард (США). Приймаючи виклики сучасного світу, бібліотека перестає бути виключно провідником теоретичних знань і орієнтується на практичні навички. Бібліотеки округу Хоуард в штаті Меріленд запустили проект, головна мета якого звучить дуже голосно і амбіційно - виростити нове покоління вчених. Для того, щоб викликати у підлітків інтерес до досліджень,  створена цифрова медіалабораторія, де проходить річна спеціальна програма.

Громадська бібліотека Калгарі (Канада). В ХХІ столітті все більше бібліотек будуть виходити за межі своій діяльності, причому в прямому сенсі. Наприклад, мобільний додаток бібліотеки Калгарі зробив її  відомою в усьому світі. Grow a Reader збирає цікавий ігровий та інтерактивний контент, що навчає читанню, і доставляє його прямо в мобільні пристрої батьків. Таким чином, бібліотека як джерело інформації окупує ще одну сучасну комунікаційну платформу, продовжуючи виконувати свою місію - привчати людину читати.

Гавайські громадські бібліотеки (США). З бібліотеками співпрацюють і надають  підтримку технологічні гіганти. Один з перших прикладів подібної співпраці - спільний проект Microsoft  і Гавайських громадських бібліотек. В рамках цього проекту Microsoft обладнала бібліотеки спеціальними програмами, що підвищують комп'ютерну грамотність. Найбільша технологічна компанія повністю фінансує проект, орієнтовне число учасників якого – 1 млн. чоловік. І з подальшою електронізацією бібліотечних архівів великі технологічні компанії все більше будуть впливати на бібліотеки, наприклад, за допомогою володіння компаніями, що займаються бібліотечними базами даних.