вторник, октября 12, 2021

Чому так мало чоловіків читають книги, написані жінками?

 


Як відомо, багато жінок намагалися видати свої твори під чоловічими іменами. Наприклад, англійська письменниця Джоан Кетлін Роулінг працювала під псевдонімом Роберт Гелбрейт, а Амандіна Аврора Дюпен Люсіль, яка стала в заміжжі баронесою Дюдеван, стала відома читачам під ім'ям Жорж Санд. Також сестри Шарлотта, Емілі і Енн Бронте перші свої роботи видавали під іменами Каррер, Елліс і Ектон Белл. Автор знаменитого роману «Миддлмарч» Джордж Еліот – теж жінка. Письменниця Мері Енн Еванс користувалася чоловічим псевдонімом, щоб викликати у публіки серйозне ставлення до своїх робіт, зберігаючи при цьому  недоторканність свого особистого життя.

Протягом століть авторки приховували свою стать, щоб переконати чоловіків читати їхні книги. А що ж відбувається сьогодні? Як це не дивно звучить, але у сучасному світі залишається така ж тенденція.

У видавництві «Doubleday» вийшла книга британської журналістки Мері Енн Сігхарт «Дефіцит авторитетності» («The Authority Gap»), що була створена на основі результатів досліджень агентства «Nielsen Book Research» з маркетингового аналізу книжкового ринку.

За його даними, серед читачів, які прочитали десять найпопулярніших в Британії книг, написаних жінками, зокрема Джейн Остін, Маргарет Етвуд, Даніелой Стіл і іншими, лише 19% виявилися чоловіками. У той же час частка жінок, які читають бестселери, написані чоловіками, досягає 45%.

Також співвідношення цих показників зберігається і серед лауреатів Букерівської премії. Твори Маргарет Етвуд читає 21% чоловіків, а книги Джуліана Барнса – 39% жінок. Якщо говорити про літературу в жанрі       нон-фікшн, то жінки на 65% більш охоче читають книги, написані чоловіками, ніж навпаки.

За спостереженнями самої журналістки, справа не в тому, що чоловікам не подобаються книги, написані жінками. На одному з найбільших книжкових рекомендаційних сайтів «Goodreads» середня оцінка, що була виставлена чоловіками книгам авторок становить 3,9 бали з 5. У той же час жінки в середньому оцінюють книги, написані чоловіками на 3,8 бала.

Мері Енн Сігхарт впевнена, що «дефіцит авторитетності», від якого страждають жінки-письменниці, полягає в тому, що чоловіки відчувають  упередження по відношенню до них і тому набагато рідше заглядають в їхні книги у порівнянні з книгами, написаними чоловіками.

Навіть сама автор підписує свої роботи не повними ім'ям – Мері Енн, а ініціалами М.Е., щоб не відштовхнути значну частину чоловічої аудиторії, хоча вже два десятки років працює помічником редактора та оглядачем в «The Times», веде програми на BBC Radio 4 і займає цілий ряд інших позицій в престижних культурних і освітніх установах Великобританії. За словами журналістки, в її країні так роблять багато жінок, які пишуть.


Чому варто читати книги: літературні аргументи

 


Знайти відповідь на питання: «чому варто читати книги?» пропонуємо серед творів художньої літератури. Захоплюючі історії в книгах допомагають відволіктися від негативу і налаштуватися на позитивний лад. Багато літературних героїв вірять у краще, і ця віра допомагає їм не втратити самовладання навіть перед лицем найважчих життєвих ситуацій. Так було з Джейн Ейр – героїнею однойменного роману Шарлотти Бронте. А Елізабет Беннет з книги Джейн Остін «Гордість і упередження» взагалі «багато читає і не визнає інших задоволень».  

Холден Колфілд з роману Джерома Селінджера «Над прірвою у житі» з захватом читає книги різних авторів і вважає письменників, які їх створили, своїми кращими друзями. Книги стали цікавими співрозмовниками і віддушиною для Герміони Грейнджер з циклу творів про Гаррі Поттера та багатьох інших літературних персонажів.

Часто книги дають змогу визначитися з метою в житті. Так, героїня роману Пенелопи Фіцджеральд «Книжкова лавка» Флоренс Грін, яка раптом овдовіла, ризикує всім, відкриваючи книжковий магазинчик в приморському містечку, щоб продемонструвати людям, що книги є найкращою скарбницею людської мудрості. А героїня Маркуса Зусака («Крадійка книжок») ризикує не тільки свободою, а й життям, рятуючи літературні шедеври від рук нацистів.

Можна навести ще безліч прикладів з літератури, але краще, ніж написав Рей Бредбері, сказати важко: «Все, що ви шукаєте, Монтегу, існує в світі, але проста людина хіба тільки одну соту може побачити своїми очима, а останні дев'яносто дев'ять відсотків вона пізнає через книгу».


понедельник, октября 11, 2021

Сюзанна Кларк – лауреатка Жіночої літературної премії

 


Британська Жіноча літературна премія (The Women's Prize for Fiction) була заснована в 1996 р. після того, як за п'ять років до цього жодна письменниця не була включена до Короткого списку Букерівської премії. Від дня заснування премії серед її лауреатів були такі письменниці, як Енн Петчетт, Мерилін Робінсон, Алі Сміт, Чімаманда Нґозі Адічі та ін.

У 2021 р. володаркою Жіночої премії за художню літературу стала англійська письменниця Сюзанна Кларк. Вона отримала нагороду за роман «Піранезі» («Piranesi»), написаний у жанрі магічного реалізму та опублікований у 2020 р. Грошова складова нагороди – 30 000 фунтів стерлінгів.

Авторка опублікувала цей роман через шістнадцять років після свого дебютного твору «Джонатан Стрендж і містер Норрелл», який отримав премії «Х'юго», «Локус» (за кращий дебют), «Всесвітню премію фентезі».

Головний герой романуПіранезі – людина, яка замкнена у своєму будинку і може спілкуватися з іншими тільки в певні проміжки часу. Крім нього, у будинку живе ще одна людина – Інший, який частково є наставником Піранезі. Сама Сюзанна Кларк назвала роман «сумішшю Клайва Льюїса і Хорхе Борхеса».

Після завершення написання першого роману у письменниці діагностували синдром хронічної втоми, і свою нинішню премію вона вирішила присвятити жінкам, які, як і вона сама, зіткнулися у своєму житті з тривалими проблемами зі здоров'ям.


Скільки людей «отруїла» «королева детективу» Агата Крісті?

 


А ви знали, що Дама Агата Мері Клариса Крісті, леді Малловен, уроджена Міллер, у своїх романах «отруїла» приблизно вісімдесят людей? Найчастіше, злочинниці обирають отруєння як кращий спосіб вбивства. А леді Малловен мала до того ж певний медичний досвід, оскільки під час Першої світової війни працювала сестрою милосердя в госпіталі Міжнародного Червоного Хреста і після війни ще довго працювала на посаді фармацевта у місцевій аптеці.

Створювачка всесвітньо відомих персонажів – бельгійського детектива Еркюля Пуаро і бабусі Джейн Марпл – писала у своїй «Автобіографії»: «Кого б угробити? Чоловік міг би вбити дружину, звичайна справа для злочинів. Можна було б вибрати якийсь неординарний вид вбивства з екстравагантним мотивом, але це не імпонувало мені чисто художньо. Найголовніше для гарного детективного роману, щоб провина була очевидною, а потім виявилися причини, що роблять її неочевидною, і всі подумали б: дійсно, хто ж злочинець? Хоча і їжаку зрозуміло, що злочинець саме він. Ось саме тут я втратила думку та пішла готувати ще дві пляшки гіпохлориту, які знадобляться на завтра».

Втім, були серед її жертв і такі, які померли без участі передової фармакології: десяток ножових поранень, повішення, задушення, доведення до самогубства, утоплення, постріл в потилицю, падіння важкого предмету на голову.

Агата Крісті відзначала, що розуміла свої обмежені можливості в галузі літератури, але не старалася копіювати стиль письменників, якими захоплювалася, намагаючись залишатися собою.

«Я спробувала себе в різних областях, але ніколи не упиралася в тому, що погано виходило і до чого у мене не було природної обдарованості», – писала про себе «королева детективу».

среда, сентября 29, 2021

Паперові книги продаються краще електронних

 


Незважаючи на те, що сьогодні стрімко розвиваються цифрові технології, люди продовжують віддавати  перевагу традиційним речам.

Паперові книги залишаються більш популярними, ніж електронні, і різниця стала помітнішою під час пандемії Covid-19, як зазначається на  американському вебсайті Gizmodo з посиланням на дослідження аналітичного агентства Statista's Advertising & Media Outlook.

За даними дослідників, у минулому році в США електронні книги купили тільки 23% американців. Паперовим книгам віддали перевагу 45%, що майже в два рази більше.

У Китаї розрив між купленими електронними і паперовими книгами мінімальний. Електорнним книгам  у 2020 р. віддали перевагу 24% жителів,  і це найвищий показник, а  паперовим  – 32%.

Жителі країн Європи теж віддають перевагу паперовим носіям. Наприклад, у Німеччині паперові книги купили 58% респондентів, а електронні – тільки 10%. Схоже співвідношення  у Франції: 52% – паперові і 8%    електронні.

Виходячи з цього, можна твердо сподіватися, що традиційна книга завжди була, є і буде!


Найпопулярніші цитати з книг (які всім набридли)

 


Кращі цитати з книг спонукають до роздумів, а ще відмінно доповнюють фотографії в соцмережах. Але деякі книжкові висловлювання цитуються занадто часто, та втрачають своє смислове забарвлення. Іноді висловлення зустрічаються не тільки на сторінках книг, але і на футболках, пеналах і навіть у вигляді татуювань. Нескінченна експлуатація фрази в тему і не в тему призводить до того, що вона перетворюється на порожній звук.

Ось лише декілька популярних фраз з книг, що краще тимчасово залишити в спокої, щоб потім вони заграли з новою силою та служили ознакою освіченості та інтелектуального розвитку людини:

 «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» (Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»);

«Ти любиш всіх, а любити всіх - означає не любити нікого. Тобі всі однаково байдужі»; (Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»);

«Роза пахне трояндою, хоч трояндою назви її, хоч ні» (Вільям Шекспір «Ромео і Джульєтта»);

«Мені наплювати, що ви про мене думаєте. Я про вас не думаю взагалі» (Анрі Гідель «Коко Шанель»);

«Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх» (Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»).

Отже, якщо вам теж набили оскому ці та інші відомі висловлення, радимо більше читатати та наповнюватися мудрістю.

Кращий список нон-фікшн усіх часів за версією «The Guardian»

 


Нещодавно британська газета  «The Guardian»  представила аудиторії список кращих книг нон-фікшн усіх часів, що вийшов досить цікавим. У його складі 100 книг, написаних за період з 1611 по 2014 рік. Автором списку кращих науково-популярних книг усіх часів визнаний британський письменник Роберт Маккрам. Йому було потрібно більше двох років уважного читання і вивчення літератури, щоб сформувати власний  варіант списку кращих книг нон-фікшн. Звичайно, його список вийшов не зовсім об'єктивним. Усі  автори в ньому англомовні. Але, незважаючи на це, він непогано відображає розвиток західного світу.

У книгах, що ставали бестселерами, можна побачити про що переживали, думали, сперечалися люди, прослідкувати, як питання гуманізму, релігії і моралі поступово змінюються працями про гроші, економіку та капіталізм, а потім доповнюються феміністськими висловлюваннями і роздумами про екологію.

Також список Роберта Маккрама можна назвати кращою документальною літературою усіх часів, адже до нього входять автобіографічні книги, популярні есе, роздуми і навіть збірники поезії та п'єси. Ще укладач усвідомлює, що його список може зазнавати різкої критики і стати приводом для численних дискусій в Інтернеті. Незважаючи на це, Маккрам заздалегідь з цим змирився. Своєю головною місією він бачить розповідь про чудові книги, що були забуті читачем через величезну кількість інших нових видань.

А про які книги ви б хотіли розповісти, якби складали свій власний список?

Книги як фон для відеодзвінків, щоб виглядати розумнішими

 


Представники Британської компанії Bookbarn International, яка продає і здає в оренду книги для зйомок фільмів і програм телебачення, розповіли про те, що в період самоізоляції попит на їхні послуги значно виріс.

Гендиректором компанії було зазначено, що люди почали купувати книги, щоб поліпшити фон під час дзвінків в Zoom та виглядати більш розумнішими. У компанії повідомили, що попит  на книги помітно зріс та  складає близько десяти продажів в тиждень. Іноді клієнти замовляють лише одну полицю з книгами, а іноді – цілу бібліотеку.

В асортименті Bookbarn International майже мільйон видань. Клієнти можуть створювати свої власні колекції, орієнтуючись на зміст, назву, колір обкладинки або формат книг.

Як заробити на пустелі?

 


Книга «Дюна» американського письменника-фантаста Френка Герберта була настільки успішною, що збагатила не тільки свого творця, але і всю його сім'ю. Як же це сталося?

Одного разу у штаті Орегон письменник став свідком того, як місцева влада намагалася зупинити рух піщаних дюн за допомогою спеціальних рослин. Автора майбутнього бестселера  так вразила ця робота, що він вирішив написати  статті про неї та почав перейматися питаннями екології.  Пізніше ця праця перетворилася на науково-фантастичний роман «Дюна», виданий у 1965 р.

Книга публікувалася у вигляді серії окремих глав, які після були видані під однією обкладинкою. «Дюна» принесла Герберту найпрестижніші у світі премії наукової фантастики – «Х'юго» та «Небула». Пізніше твір визнали одним з найважливіших романів XX століття.

Книга «Дюна» лягла в основу декількох екранізацій, комп'ютерних та настільних ігор, а імена і назви з неї астрономи використовували, щоб назвати об'єкти на поверхні Титана, найбільшого супутника Сатурна. Більш того, без «Дюни» не було б іншої величезної франшизи, адже Джордж Лукас стверджує, що саме цей цикл надихнув його на створення «Зоряних воєн».

Роман став першою частиною об’ємної медіафраншизи. Френк Герберт випустив цілу серію історій, а після смерті автора роботу над циклом продовжив його син Брайан, який разом з письменником Кевіном Андерсеном випустив ще кілька романів.

Словом, ось якою родючою може виявитися пустеля, якщо до неї торкається талановитий майстер слова.