вторник, февраля 03, 2015

Боротьба з ненормативною лексикою в літературі: хто «за»?

3 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Засилля нецензурної лайки в нашому житті дуже велике. У побуті ми всі висловлюємося з різним ступенем «красномовства», а фраза «ми матом не лаємося, ми їм розмовляємо» стала жартом, в якому, безумовно, є велика частка правди.

Сьогодні ненормативна лексика проникла у засоби масової інформації, кіно і, що найобразливіше, навіть у літературу. При цьому сприймається вона багатьма творчими людьми не як епатаж, а як цілком припустимий прийом: мов, тільки так можна виразити правду життя. Чи справді без цього не обійтися, якщо хочеш бути  максимально  чесним у мистецтві? Чи все ж таки ненормативна лексика у першу чергу - комерційний засіб заманювання публіки? Може, це - бажання письменників привернути до себе увагу або спроба відобразити реальність сьогоднішнього дня?
Сьогодні, коли вживання нецензурних слів і виразів в усному мовленні стало буденним явищем, з новою силою пожвавилися дискусії щодо припустимості або, навпаки, неприпустимості їхнього використання в літературній мові. Ми категорично не допускаємо ненормативну лексику в літературних творах. Що стосується свободи слова, то ніхто ще не відміняв адміністративні штрафи за лайку в громадських місцях, а книга - це теж, у деякому роді, громадське місце.
Уміння обходитися без цих брудних слів - ознака справжнього, глибокого письменника. А те, що деякі літератори зараз щосили користуються цими словами,  говорить про їхній  бідний словниковий запас і духовну убогість. Ви з цим згодні?
А як ви ставитеся до ненормативної лексики у літературі?



Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Комментариев нет:

Отправить комментарий