Чому так мало чоловіків читають книги, написані жінками?

 

Як відомо, багато жінок намагалися видати свої твори під чоловічими іменами. Наприклад, англійська письменниця Джоан Кетлін Роулінг працювала під псевдонімом Роберт Гелбрейт, а Амандіна Аврора Дюпен Люсіль, яка стала в заміжжі баронесою Дюдеван, стала відома читачам під ім'ям Жорж Санд. Також сестри Шарлотта, Емілі і Енн Бронте перші свої роботи видавали під іменами Каррер, Елліс і Ектон Белл. Автор знаменитого роману «Миддлмарч» Джордж Еліот – теж жінка. Письменниця Мері Енн Еванс користувалася чоловічим псевдонімом, щоб викликати у публіки серйозне ставлення до своїх робіт, зберігаючи при цьому  недоторканність свого особистого життя.

Протягом століть авторки приховували свою стать, щоб переконати чоловіків читати їхні книги. А що ж відбувається сьогодні? Як це не дивно звучить, але у сучасному світі залишається така ж тенденція.

У видавництві «Doubleday» вийшла книга британської журналістки Мері Енн Сігхарт «Дефіцит авторитетності» («The Authority Gap»), що була створена на основі результатів досліджень агентства «Nielsen Book Research» з маркетингового аналізу книжкового ринку.

За його даними, серед читачів, які прочитали десять найпопулярніших в Британії книг, написаних жінками, зокрема Джейн Остін, Маргарет Етвуд, Даніелой Стіл і іншими, лише 19% виявилися чоловіками. У той же час частка жінок, які читають бестселери, написані чоловіками, досягає 45%.

Також співвідношення цих показників зберігається і серед лауреатів Букерівської премії. Твори Маргарет Етвуд читає 21% чоловіків, а книги Джуліана Барнса – 39% жінок. Якщо говорити про літературу в жанрі       нон-фікшн, то жінки на 65% більш охоче читають книги, написані чоловіками, ніж навпаки.

За спостереженнями самої журналістки, справа не в тому, що чоловікам не подобаються книги, написані жінками. На одному з найбільших книжкових рекомендаційних сайтів «Goodreads» середня оцінка, що була виставлена чоловіками книгам авторок становить 3,9 бали з 5. У той же час жінки в середньому оцінюють книги, написані чоловіками на 3,8 бала.

Мері Енн Сігхарт впевнена, що «дефіцит авторитетності», від якого страждають жінки-письменниці, полягає в тому, що чоловіки відчувають  упередження по відношенню до них і тому набагато рідше заглядають в їхні книги у порівнянні з книгами, написаними чоловіками.

Навіть сама автор підписує свої роботи не повними ім'ям – Мері Енн, а ініціалами М.Е., щоб не відштовхнути значну частину чоловічої аудиторії, хоча вже два десятки років працює помічником редактора та оглядачем в «The Times», веде програми на BBC Radio 4 і займає цілий ряд інших позицій в престижних культурних і освітніх установах Великобританії. За словами журналістки, в її країні так роблять багато жінок, які пишуть.