Відомі літературні лиходії та їхні реальні прототипи

    Лиходій і негативний герой - не одне і те ж саме. Негативний персонаж  як правило, є антагоністом позитивного героя. Він зовсім не абсолютне зло, просто він проти того, що робить головна дійова особа. Лиходій - втілення абсолютного зла, він здійснює погані вчинки по відношенню до всіх і завжди, і вже, якщо інші герої  чорно-білі, то лиходій завжди тільки чорний.

    Пропонуємо   згадати   найвідоміших   літературних   лиходіїв   та   їхніх реальних прототипів.

Лиходій № І. Професор Моріарті із серії оповідань Артура Конан Дойля про Шерлока Холмса.

«Професор» - зовсім не кримінальна кличка   генія злочинного світу. Джеймс Моріарті  був  викладачем математики в університеті,  захистив дисертацію. Але, як пише про нього Конан Дойль, цей «найблискучий розум Європи, який очолює до того ж усі  сили пекла» має спадкову схильність до жорстокості і жити не може без злочинів.

Скромний університетський викладач очолює наш список невипадково. У нього був прототип - Адам Ворт, міжнародний злодій XIX століття. Слідом за   співробітниками   Скотланд-Ярду,   які   назвали   Ворта   «Наполеоном злочинного   світу»,   письменник   присвоює   такий   титул   й   вигаданому Моріарті.

Лиходій № 2. Міледі з роману Олександра Дюма «Три мушкетери».

Міледі - колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса. Хитра, розумна і безсердечна, вона не зупиняється ні перед чим, без найменших докорів сумління; не перелічити всіх її безчесних інтриг і злодіянь. Ця леді використовує всіх у власних цілях. Вона - осереддя пороків.

У Міледі теж є реальний прототип - графиня Люсі Карлайл, кинута коханка герцога Бекінгема, яка з ревнощів стала агентом кардинала Рішельє.

Лиходій № 3. Сестра Ретчед з роману Кена Кізі «Над зозулиним гніздом».

Сестра Ретчед не просто керує відділенням душевнохворих у психіатричній лікарні, мета її життя - зламати їх, розтоптати, зробити слухняною безвольної масою. Це завдання вимагає безжалісного ставлення до людей, і героїня демонструє його  повною мірою. Перед нами звичайний садизм і спрага пригнічувати безпорадних людей, залишаючись при цьому абсолютно безкарною.  

І у цієї героїні є свої прототипи. Автора на написання книги надихнула робота нічним санітаром у госпіталі ветеранів, де він проводив багато часу і зустрічав подібних «докторів».

Лиходій № 4. Аркадій Свидригайлов з роману Федора  Достоєвського «Злочин і кара».

Свидригайлов давно зробив свій вибір: він на боці зла і не відчуває жодних сумнівів. Він - цинічний і розпусний чоловік, який занапастив невинних людей, вважає себе вільним від морального закону. Ночами  герою з'являються привиди загублених ним душ.

Лиходій № 5. Катерина Ізмайлова з повісті  Миколи  Лєскова «Леді Макбет Мценського повіту».

Нагадаємо, що спочатку ця заміжня дама завела собі коханця Сергія. Щоб їй не заважали, вона вбиває свекра, потім чоловіка та маленького племінника, відмовляється від своєї дитини і на довершення всього закінчує життя, викинувшись з човна разом з новою коханкою Сергія - вже на каторжному етапі. Деякі критики намагалися знайти виправдання діянням головної героїні, що все це через любов. Але  не будемо романтизувати злочинницьку сутність цієї жінки.

Нам нічого не відомо про реальний прототипі героїні, проте, все-таки повинен бути деякий зв'язок між службою Лєскова в кримінальній палаті і цією повістю. Можливо, щось з свого досвіду автор використовував при роботі над книгою.

Лиходій № 6. Великий Брат з антиутопії Джорджа Оруелла «1984».

Великий Брат - керівник вигаданої держави Океанія, описаний дуже реалістично: «На кожному майданчику зі стіни дивилося все те ж обличчя. Портрет був виконаний так, що, куди б ти не став, очі тебе не відпускали. ВЕЛИКИЙ БРАТ ДИВИТЬСЯ НА ТЕБЕ».

У романі помітна портретна схожість Великого Брата зі Сталіним і Горацієм Китченером, військовим міністром Великобританії під час Першої світової війни. Завдяки автору слова «Великий Брат» стали прозивними і позначають тотальне стеження, повне підпорядкування чиєїсь волі, придушення особистості та диктат.

і