Біографії та мемуари: кращі новинки

Не тільки шанувальникам цікаві біографії своїх кумирів.

Пропонуємо вам  найкращі книги, що розповідають про відомих особистостей, які «зробили» епоху, про вплив тих чи інших подій на їхню творчість і кар'єру, про їхню роль в історії та культурі.

 «Я - Коко Шанель». Головним відкриттям ХХ століття, що його зробила Коко Шанель, можна без перебільшення назвати відкриття Жінки. Її доля унікальна. Її висловлювання - злі, розумні, точні - це девіз кожного, хто називає себе Жінкою.

     Книга побудована за зручною для читача схемою. Афоризми і цитати великої Коко перемежовуються з найцікавішими моментами її біографії, що допомагають краще зрозуміти її життя і принципи. За відгуками критиків, це видання значно цікавіше й повніше, ніж будь-який гід по жіночому стилю.

І. Оболенський. «Мемуари матері Сталіна. 13 жінок Джугашвілі». Ця книга стала справжньою сенсацією, оскільки перевернула уявлення багатьох людей про Йосипа Сталіна - одну з найпопулярніших особистостей XX століття. Спогади матері Батька народів понад сімдесят років пролежали в закритих архівах й вперше публікуються російською мовою.

Видання  включає уривки зі щоденників Віри Давидової, примадонни Великого театру,  спогадів  внучки Максима Горького, а також    невідомі факти про два  шлюби Сталіна. Історія невдалого одруження на невістці Горького, дивні зв'язки закулісся  Великого театру та історії, про які країна говорила лише пошепки, зібрані в книзі разом із  витягами з історичних документів.

Л. Брік. «Мій щенік Маяковський». Лілю Брік багато сучасників вважали одним з найвидатніших демонів російської літератури. Здавалося, і поети, і люди, які наближені до творчого кола, і просто співчуваючі, ненавиділи її, вважаючи жінкою не надто гідною і порядною. Однак нелюбов натовпу була нічим у порівнянні з любов'ю Маяковського.

Свої спогади про Маяковського Брік за життя опублікувати відмовилася. Цілком можливо, що проникливий читач, що розгадає захований між рядків цих мемуарів сенс, зможе розкрити таємницю загибелі великого поета.

Л. Гурченко. «Люся, стоп!». У яскравій та іронічній автобіографії  актриса розповідає про своє життя і творчий шлях, про людей, з якими їй довелося працювати. Дотепно подані спогади про зйомки фільмів з її участю не залишать байдужим навіть читача, не знайомого з творчістю Гурченко.

Перше видання мемуарів було опубліковано у 2002 р.; перевидання книги вийшло у 2012 р. незабаром після смерті актриси і донині не покидає топ-листів популярних книгарень.