Мемуари - це прозова розповідь автора про реальні історичні, соціальні, культурні та
інші події, учасником або свідком яких він був особисто, та про видатних людей,
з якими його зводила доля. Як
правило, мемуари пишуться у зрілому віці на основі особистого досвіду.
Жіночі мемуари як жанр спогадової літератури мають свою специфіку. Часто авторка
намагається побудувати картину взаємодії внутрішньої та зовнішньої ліній життя,
знайти виправдання своїм життєвим принципам та ідеалам.
Пропонуємо видання мемуарів відомих
і маловідомих жінок з фонду Миколаївської ОУНБ
ім. О. Гмирьова, де розкривається особистість авторок.
Л. Василів-Базюк «Дороги життя». На сторінках роману авторка розповідає про свою родину, власне
непросте життя. Дитинство на Волині, Друга світова війна, вимушений виїзд за
кордон, пошуки місця проживання на чужій землі… Проте всі випробування роблять її
сильнішою. За жодних обставин
вона не втрачає віри в те, що колись повернеться на рідну землю – в нову
Україну: самостійну, сильну.
І. Бондарук «Це коротке довге життя». Українська письменниця – лауреат конкурсу
«Коронація слова» в номінації «Романи» – писала не тому, що хотіла писати, а
тому, що не могла не писати. Читаючи її автобіографічні щоденники, наче
мандруєш у часі та просторі разом із родиною діда Хоми, який прожив таке довге
і таке коротке життя на своїй землі, зі своїм народом, розділяючи весь біль, що
припав на долю України.
І. Ракуза «Море моря». Роман складається в мозаїку спогадів авторки, швейцарки словенсько-угорського
походження. Книга розповідає про дитинство і юність письменниці між кордонами Європи
50-х – поч. 70-х рр. ХХ ст., про звуки, кольори, запахи, атмосферу минулого, що
назавжди залишаються в пам’яті. У 2009 р. Ільма
Ракуза отримала за свій роман Швейцарську літературну премію.
Л. Інголз-Вайлдер «Будиночок у прерії». Автобіографічна історія Лори Інголз-Вайлдер - це
не лише захоплива книжка для дітей, але й правдива розповідь про життя перших
поселенців на Середньому Заході. Життя фермерів бувало важким, а часом навіть
небезпечним. Проте віра в успіх і
спрага до пригод підтримували їх у наполегливій праці. Улюблену книжку кількох
поколінь американських
дітей та підлітків проілюстрував художник Гарт Вільямз, котрий відвідав місця,
про які йдеться у творі, досліджував побут середовища колоністів, працював із
фотоархівом родини письменниці. Атмосферу життя цих героїчних людей йому
вдалося відтворити з неабиякою уважністю й точністю.
П. Жеребцова «Мураха у скляній банці». Авторський щоденник про 1994–2004 рр. в Чеченській
Республіці написаний письменницею протягом 10 років, починаючи з 9-річного віку.
Її чеченські щоденники - справжній документ епохи, без жодних лапок і
підморгувань, без збентеження за гучність формулювання, що її цілком виправдовують
події, що стали для книги матеріалом. Щоденник закликає до миру і злагоди, про
що авторка неодноразово згадувала у своїх інтерв'ю.
Н. Берберова «Курсив мій». Дане видання - найзнаменитіша книга Ніни Берберової.
Покинувши Росію у 1922 р., письменниця більшу частину життя прожила у Франції і
США, близько знала багатьох видатних сучасників, які прославили російську
літературу XX ст.: І. Буніна, М. Горького, А. Білого, М. Гумільова, В. Ходасевича,
Г. Іванова, Д. Мережковського, З. Гіппіус, Е. Замятина, В. Набокова та ін.
Берберова прожила довге життя, залишивши нам рукотворну сагу про події та людей
часу її життя.
К. Шанель «У жінок немає друзів». Габріель (Коко) Шанель зробила головне відкриття ХХ ст. Вона відкрила Жінку. Її доля
унікальна, її висловлювання - злі, розумні, влучні. Видання побудоване за дуже
зручною для читача схемою. Афоризми і цитати великої Коко перемежовуються з найцікавішими
моментами біографії, що допомагає краще
зрозуміти її життя і принципи. Дана книга корисніша, ніж психологічний практикум
і гід по стилю, цікавіша, ніж підручник історії ХХ ст. Це не просто мемуари, а
безмежно відверта сповідь.
Л. Г. Чаплін «Моє життя з Чапліном». Це історія непереборних спокус, пристрастей і
пороків. Це літопис Голлівуду 1920-1930-х рр. з портретами видатних людей того
часу, від Грети Гарбо до Альберта Ейнштейна. Їхні характери, відносини, долі в
епосі, коли кінематограф робив свої перші кроки, разюче нагадують сучасний світ
кіно, шоу-бізнесу та світського життя. До речі, історія Літи Грей Чаплін лягла
в основу роману Володимира Набокова «Лоліта».
В. Толкунова «Я не можу інакше». Дана книга - унікальна автобіографія Валентини
Толкунової, розказана нею незадовго смерті. У кінці шляху, вже знаючи, що вона
безнадійно хвора, співачка ділиться особистим розумінням світу, розкриваючи і
переосмислюючи все найпотаємніше.
Ф.
Раневська «Життя, розказане нею самою. Сміх крізь сльози». Ця книга
сповнена невідомих афоризмів, їдких гострот і гіркіх жартів великої актриси,
але крім того тут можна побачити зовсім іншу, незвичну Фаїну Раневську - без
вічної «клоунської» маски, без ретуші, без гриму.
Принцеса Діана «Життя, розказане нею
самою». Це не просто автобіографія, не щоденник, не мемуари, навіть
не сповідь - це крик душі жінки, в якої було все, крім любові і жіночого щастя.
Адже обожнювання багатьох та поклоніння мільонів – це ще не любов... Про що
вона шкодувала найбільше, чого побоювалася після розлучення, кому вірила, кого
підозрювала, про що думала в останні дні? Чому так відчайдушно поспішала жити –
ніби не просто передчувала трагічний фінал, а знала напевно? Чи був її останній
чоловік гідний руки принцеси Діани? Здавалося, нам вже не отримати відповіді на
ці питання, якби не сенсаційна книга, що проливає світло на найбільш заборонені
сторінки її біографії.
П. Каас «Життя, розказане нею самою. Тінь
мого голоса». Сильна, чарівна, тендітна,
жіночна. Важко перелічити всі епітети, що точно і в повній мірі
охарактеризували б цю чудову французьку співачку, яка підкорила серця мільйонів
шанувальників по всій планеті. Щиро і емоційно Патрісія розповідає про своє
життя, сповнене яскравими подіями, дивовижними зустрічами і тим тонким
драматизмом, що властивий лише особливо талановитим, чуттєвим і вразливим
натурам. Відверто розповіла вона і про найбільш значущі романи з чоловіками, і,
звичайно, про кохання - те світле і велике почуття, що супроводжувало її
протягом усього життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий