Спільне читання паперових книг зближає дітей та батьків

Нещодавно вчені із Мічиганського університету (США) провели дослідження користі спільного читання для розвитку малечі. Як показали результати, найбільш ефективним є читання саме паперових книжок, на відміну від електронних аналогів чи інтерактивних книг.

Результати дослідження були опубліковані у журналі «Pediatrics». Вчені попросили 37 батьків прочитати подібні історії своїм 2-3-річним малюкам у трьох різних форматах: паперову книжку, електронну книгу на планшеті, а також інтерактивну електронну книгу з анімаційними та/або звуковими ефектами. Взаємодію дітей та батьків знімали на відео і аналізували. Вчені звертали увагу зокрема на кількість і види вербалізацій батьками і дітьми, на тривалість спільного читання і на загальний емоційний характер взаємодії.

Врешті дослідники помітили, що читання паперових книжок супроводжувалося інтенсивнішою вербалізацією та більшою кількістю діалогів: діти частіше ставили питання про прочитане та ілюстрації, що супроводжували текст. При цьому рівень взаємодії і спілкування під час читання електронних книг був нижчим, а більшість питань малечі стосувалася технологічних нюансів, наприклад, прохання перегорнути сторінку чи увімкнути певну функцію.

Попередні спостереження показали, що електронні книги можуть полегшити залучення дітей до читання, особливо серед неохочих дошкільнят, які лише навчаються читати. Деякі вбудовані інструменти, наприклад, словники, можуть покращити словниковий запас і розуміння історії. Проте дошкільнята при цьому відтворювали меншу кількість деталей розповіді і послідовність подій переповідали менш точно, порівняно з читанням паперових книжок.

Спільне читання – один із найважливіших заходів розвитку, що ним батьки можуть займатися зі своїми дітьми. Це допомагає малечі засвоювати більш складну мову та отримувати нові знання. А невербальні взаємодії, як-от батьківська теплота та ентузіазм дитини, стимулюють інтерес до читання і пов’язані з поліпшенням грамотності та вмінням висловлювати згодом власні думки у житті.

Доктор Тіффані Мунзер – наукова співробітниця відділу поведінкової педіатрії в Мічиганському університеті та одна з авторок дослідження – зазначила, що сучасні діти з раннього віку взаємодіють з різними ґаджетами і тому можуть частіше відволікатися. Тож вченим було цікаво дослідити їхню реакцію на книжки та споглядати різницю у сприйнятті подібних історій у різних форматах: паперове ілюстроване видання, інтерактивну книжку та електронну. «Електронні книжки були сприйнятливі, – зазначила доктор Мунзер, – але звичайна електронна книга без поліпшень відволікала малюків, і вони мали менше взаємодії з батьками, ніж у ситуації з друкованими книгами».