В рамках реалізації проекту «Створимо націю читачів!» у лютому-травні 2011 р. Миколаївською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. О. Гмирьова було проведено соціологічне дослідження «Миколаїв – територія читання», мета якого - вивчення ролі книги та читання у житті людини. У ході проведення дослідження було опитано 517 респондентів.
Основні учасники дослідження:
- студентська молодь;
- викладачі вищих навчальних закладів;
- бібліотечний персонал обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова.
Дослідження надало можливість зробити комплексну оцінку стану читання, визначити місце читання в житті міських жителів, їхні пріоритети в інформаційних потребах та ступінь задоволення.
Під час дослідження було опитано 425 студентів навчальних закладів міста.
15,7% респондентів не зазначили свою належність до того чи іншого навчального закладу.
Серед респондентів 72% - жінки, 21,9% - чоловіки, 6,1% - не вказали свою стать.
На запитання «Чи згодні Ви, що молодь менше читає?» 86,3% студентів відповіли позитивно, 10,1% не погодилися з цим, а 3,5% зазначили, що їм важко відповісти.
Серед причин зниження інтересу до читання 77% опитаних зазначили, що серед молоді відбулася зміна пріоритетів на користь мережі Інтернет, 1,1% - вказали на нестачу часу, 17,2% - на високу ціну на друковану продукцію, 4,7% - на нестачу інформації про нову літературу. Також були зазначені такі фактори як лінь, низький рівень культури молоді та відсутність зацікавленості. Деякі відповіді студентства свідчать про те, що вони читають, коли є час та цікава книга або читають з мережі Інтернет.
Активними читачами серед студентства є 21,6% опитаних, читають час від часу 55,2%, 18,3% зазначили, що читання - це не їхня стихія.
47,5% учасників дослідження використовують читання для розвитку особистої культури, 38,8% - для отримання нової інформації і 13% - для проведення дозвілля. Можна говорити про те, що ставлення студентства до навчання стало серйознішим і відповідальнішим. Адже свій майбутній добробут вони тісно пов’язують з освітою.
Улюбленими жанрами студентської молоді є детективи (41,8%), інтелектуальна література (37,7%), любовні романи (22,9%), фантастичні твори (10%). Ряд опитаних вказали, що серед їхніх уподобань є поезія, психологія, філософія тощо.
Серед улюблених авторів представниками студентства були вказані Михайло Булгаков, Пауло Коельо, Агата Крісті, Джоан Роулінг, Стефані Майєр, Тарас Шевченко, Оскар Уайльд, Віктор Гюго, Харукі Муракамі та Стівен Кінг. Можна говорити про те, що молодь наряду з читанням класики слідкує за новими іменами, вважає за необхідне ознайомитися з творами популярних авторів.
Серед книг, що вплинули на життя наших респондентів, були названі «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Алхімік» Пауло Коельо, «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда, «Червоне та чорне» Віктора Гюго, «Злочин і кара» Федора Достоєвського та «Анастасія» Володимира Мегре.
63,5% учасників дослідження згодні з висловом Дені Дідро про те, що коли людина перестає читати, вона перестає мислити, 20,4% - не підтримують дану думку, 16,1% - не визначилися з даного питання.
Як показало опитування, 87% респондентів віддають перевагу друкованій книзі через легкість сприйняття та практичність, 12,9% - більше працюють з електронними книгами через можливість швидкого доступу та можливість безкоштовного отримання, 5,4% - віддають перевагу аудіокнизі.
Нас цікавила думка студентства щодо майбутнього друкованої книги. 62,2% опитаних впевнені в тому, що книга буде існувати завжди, 26,8% вважають, що книга перейде в електронну форму, 12% зазначили, що книгу замінить мережа Інтернет.
Дослідження показало, що в читанні студентської молоді відбуваються серйозні зміни. Саме в цій віковій групі читання в структурі дозвілля стоїть лише на 4 місці. Це пояснюється рядом причин. Сьогодні книга програє ринковим формам масової культури, стали іншими форми читання і письма (SMS-повідомлення, спілкування в Інтернеті тощо). Для сучасної молоді читання все більше втрачає статус естетичного задоволення та перетворюється в засіб отримання інформації. Лише прискорення процесів інформатизації бібліотек дозволить не тільки в повному обсязі розкрити їх власні фонди, але й надати онлайновий доступ до інтелектуального та культурного надбання людства.
Викладач, який любить читання і свою професію, може навіть в умовах кризи читання не тільки прищепити студентам любов до слова, бажання читати і обговорювати серйозні книги, інтерес до пізнання, вміння працювати з текстом, а й інші необхідні особистісні якості.
Тому під час проведення дослідження респондентами стали 22 викладачі вищих навчальних закладів міста Миколаєва.
Серед респондентів 68% - жінки, 32% - чоловіки.
На запитання «Чи згодні Ви, що молодь менше читає?» 72,7% викладачів відповіли позитивно, 22,7% - не визначилися з цього питання, 4,5% - не погодилися з цим твердженням.
Серед причин щодо зниження інтересу до читання 74,3% опитаних зазначили, що в суспільстві відбулася зміна пріоритетів на користь мережі Інтернет, який набуває поширення з року в рік, 12% - на високу ціну на друковану продукцію, 9% - на нестачу інформації про нову літературу, 2,7% вказали на нестачу часу. Також були зазначені такі фактори як низький рівень культури та втрата інтересу.
72,7% викладачів є активними читачами, 22,7% читають час від часу, 4,6% зазначили, що читання це не їхня стихія.
Для 77,2% респондентів читання – це, в першу чергу, отримання нової інформації, 17,3% учасників дослідження використовують читання для розвитку особистої культури, 10% - для проведення дозвілля. Отже, можна говорити про те, що попит на інформацію є основним мотивом звернення до читання даної групи респондентів.
До художньо-літературних уподобань викладачів відносяться інтелектуальна література (68,8%), історичні романи (11,2%), детективи, пригоди (10%), фантастика (7%) та любовна проза (2%). Також були вказані психологія та наукова періодика.
Улюбленими авторами є Олександра Марініна, Дар`я Донцова, Федір Достоєвський, Олександр Пушкін та Олександр Дюма.
Дуже важливим явищем, що характеризує ставлення викладачів до книги, є факт існування у них улюбленої книги. Через улюблену книгу кожен читач стає причетним до цілої книжкової культури, стає потенційним бібліофілом. Біблія, «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна та «Архіпелаг Гулаг» Олександра Солженіцина – це ті літературні твори, які найбільше вразили наших респондентів.
77,2% учасників дослідження підтримують тезу про те, що коли людина перестає читати, вона перестає мислити, 13,6% не визначилися з даного питання, 9,2% не відповіли на нього.
90,9% викладачів охоче працюють з друкованими виданнями через зручне засвоєння інформації, 5,1% влаштовують електронні книги через безкоштовне отримання, 4% віддають перевагу аудіокнизі.
Яка ж думка викладачів щодо подальшої долі друкованої книги? 72,7% опитаних наполягають на тому, що книга буде існувати завжди, 22,7% вважають, що книга перейде в електронну форму, 4,6% зазначили, що книгу замінить мережа Інтернет.
За результатами опитування викладачів можна зробити наступні висновки. Високий інтерес до читання у викладачів зберігається незалежно від їхньої спеціалізації, посади, а також незважаючи на економічну нестабільність. Серед основних мотивів читання - підвищення професійного рівня, реалізація захоплень, психологічне розвантаження. У жанрових уподобаннях зберігається високий інтерес до класики - кращих творів літератури далекого минулого і сьогодення, що мають глибоку ідейно-художню цінність, неповторний зміст. Викладачі нашого міста зберігають відданість бібліотекам, є їхніми постійними читачами і завжди намагаються бути в курсі книжкових новинок.
Актуальність проблеми читання бібліотекаря посилюється в сучасній ситуації системної кризи читання і читацької культури в нашій державі. Саме тому до участі у дослідженні були залучені 70 бібліотечних працівників Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова.
Оскільки бібліотечна професія традиційно вважається жіночою, то і серед респондентів жінки склали 90,1%, чоловіки - 2,8%, не вказали належність до тієї чи іншої статі - 7,1%.
На запитання «Чи згодні Ви, що молодь менше читає?» 85,7% учасників дослідження відповіли позитивно, по 7,1% не погодилися з цим твердженням та не визначилися з цього питання.
Серед причин зниження інтересу до читання 78,7% бібліотекарів зазначили, що в суспільстві відбулася зміна пріоритетів на користь мережі Інтернет, 11,8% вказали на високу ціну на друковану продукцію, 8,5% відзначили нестачу часу. Також були зазначені такі фактори зниження інтересу до читання, як низький рівень культури та зміна життєвих пріоритетів.
Як не дивно, але 51,4% бібліотечних працівників читають час від часу, тільки 40% є активними читачами і, що саме неприємне, 8, 6% зазначили, що читання це не їхня стихія.
51,4% респондентів читають з метою отримання інформації, 24,2% - проведення дозвілля, 12,4% - розвитку своєї особистості, 12% - отримання нових знань.
51,4% бібліотечних працівників віддають перевагу інтелектуальній літературі, 44,5% - детективам та пригодам, 2,6% - історичним романам, 1,5% - любовній прозі.
Будь-яке читання є розмова з автором книги. Найбільш популярними авторами серед бібліотечних фахівців є Олександра Марініна, Дар`я Донцова, Пауло Коельо, Олександр Дюма, Шарлотта Бронте та Агата Крісті.
Які ж літературні твори найбільше справили враження на наших респондентів? Це Біблія, «Алхімік» Пауло Коельо, «Гордість і упередження» Джейн Остін, «Діти Арбата» Анатолія Рибакова та «Овід» Етелі Ліліан Войнич.
84,2% респондентів підтримують тезу про те, що коли людина перестає читати, вона перестає мислити, 8,5% не погоджуються з цим, 7,1% не визначилися з даного питання.
85,7% опитуваних охоче працюють з друкованими виданнями через зручне засвоєння інформації, по 7,5% респондентів працюють з електронними книгами та аудіокнигами.
72,7% бібліотечних фахівців вважають, що книга в друкованому форматі буде існувати завжди, 23,8% приєднуються до думки , що книга перейде в електронну форму, 4,2% зазначили, що книгу з часом замінить мережа Інтернет.
Говорячи про вплив на читацькі інтереси, варто зазначити, що бібліотекарі можуть порекомендувати тільки те, що вони самі читають, цінують і знають. Отож, щоб покращити роботу з популяризацією художньої літератури в бібліотеці, перш за все необхідно удосконалювати літературну освіту бібліотекарів.
Як показало опитування, в уподобаннях сучасного читача домінує розважальна література, що набуває широкого розповсюдження. Значна частина читацького загалу демонструє свою прихильність до «легкої» книги, книги «для відпочинку», тобто більшість читачів звертається до літератури з метою психологічного захисту, зняття напруження.
Розповсюдження нових технологій також призводить до зниження читацької активності. Але все ж, на думку респондентів, найближчі десятиріччя, скоріше за все, стануть часом співіснування двох видів книг - друкованої та електронної. Тому бібліотека має стати тим місцем, де користувачеві допоможуть знайти свій шлях у цифровому світі, оволодіти інструментами і техніками, властивими новим формам писемності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий