Міжнародний день чаю як привід почитати вірші

На вулиці міцнішають морози, і немає нічого краще в таку погоду, ніж зігрітися чашкою  ароматного гарячого чаю. Тим більше, що є привід поговорити про нього докладніше.

15 грудня - Міжнародний день чаю, який почали відзначати порівняно недавно - з 2005 року. Це відмінний привід заварити великий чайник ароматного напою, запросити у гості друзів або рідних. А щоб зробити чаювання більш захоплюючим і цікавим, ми вирішили нагадати, які вірші присвячували чаю великі російські поети.

Смеркалось. На столе, блистая,
          Шипел вечерний самовар,
          Китайский чайник нагревая,
          Под ним клубился легкий пар…
                                     (О.С. Пушкін)

        Час дружеских бесед у чайного стола!

        Хозяйке молодой и честь, и похвала!
        По-православному, не на манер немецкий,
        Не ходкий, как вода или напиток детский,
        Но Русью веющий, но сочный, но густой,
        Душистый льётся чай янтарною струей.

                             (П.А. Вяземський)

Пейте чай, мой друг старинный,
         Забывая бег минут.
         Желтой свечкой стеаринной
         Я украшу ваш уют.

                               (Б. Окуджава)

        Глухая тоска без причины
       И дум неотвязный угар.
       Давай-ка наколем лучины –
       Раздуем себе самовар!

       За верность старинному чину,
       За то, чтобы жить не спеша!
       Авось, и распарит кручину
       Хлебнувшая чаю душа!

                                    (О. Блок)

А які вірші про чай знаєте ви?