Багато хто
впевнений, що добротний роман починається з гарної фрази - такої, що чіпляє і
змушує читати далі. Чи задає перша фраза тональність успіху книги, чи це лише питання смаку читача?
Ми пропонуємо
згадати перші речення з популярних книг, що стали класикою, і назви
яких впізнаються відразу, навіть якщо ви цю книгу не читали.
«На початку було Слово... » (Новий заповіт)
«Всі щасливі сім'ї
схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму. Все
змішалося у будинку Облонських» (Л. М. Толстой «Анна Кареніна»)
«У повітовому місті
N було так багато перукарських закладів та бюро похоронних процесій, що,
здавалося, жителі міста народжуються лише для того, щоб поголитися, обстригтися,
освіжити голову вежеталем і відразу ж померти» (І. Ільф, Є. Петров «Дванадцять стільців»)
«Одного разу весною,
в час небувало спекотного заходу, в Москві на Патріарших ставках з'явилися два
громадянина» (М. О. Булгаков «Майстер і
Маргарита»)
«Шостого грудня
тисяча дев'ятсот сімдесят третього року, коли мене вбили, мені було
чотирнадцять років» (Е. Сіболд «Милі
кістки»)
«У місті
Стокгольмі, на звичайнісінькій вулиці, у звичайнісінькому будинку живе звичайнісінька
шведська сім'я на прізвище Свантесон» (А. Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе на даху»)
А які
відомі речення на початку книги згадуються вам?
Марина, дуже вдячна Вам за цей чудовий блог - окрім цікавинок, знахожу тут чимало ідей для роботи.
ОтветитьУдалитьМинулого року проводили конкурс профмайстерності, одним з завдань було впізнати твір по його початку. Оскільки сама його і готувала, то вибрала зі своїх улюблених та популярних.
"В однім селі у Ламанчі - а в якому саме, не скажу - жив собі не з-так давно гідальго, з тих, що то мають лише списа на ратищі, старосвітського щита, худу шкапину та хорта-бігуна" ((Мігель де Сервантес Сааведра «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»), це - якщо не брати передмову)
«Я пригласил вас, господа, с тем, чтобы сообщить вам пренеприятное известие…" (Н.В. Гоголь «Ревизор»)
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(Т. Г. Шевченко «Причинна»)
У Лукоморья дуб зелёный, Златая цепь на дубе том…
(А.С.Пушкін «Руслан і Людмила»)
Однаково шляхетні дві сім΄ї
В Вероні пишній, де проходить дія,
Збували в ворожнечі дні свої,
Аж враз кривава трапилась подія.
Коханців двоє щирих, запальних
Ворожі ті утроби породили;
Нещастя скоїлось у сім΄ях тих, -
Вони одвічні звади припинили.
(В.Шекспір «Ромео і Джульєтта»)
- А поворотись-ка, сын! Экой ты смешной какой! (М.Гоголь «Тарас Бульба»)
- Томе!- Ані звуку.
- Томе! - Ані звуку.
- Де ж це він, шибеник, подівся, хотіла б я знати... Томе, озвися! - Ані звуку.
Стара жінка зсунула вниз окуляри й, дивлячись поверх них, роззирнулася по кімнаті; потім підняла окуляри на чоло й поглянула з-під них.
(Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»)
Когда в товарищах согласья нет,
На лад их дело не пойдет,
И выйдет из него не дело, только мука.
(И.Крылов «Лебедь, Рак и Щука»)