Література холодної Скандинавії

З настанням перших холодів уже точно розумієш, що літо повернеться нескоро. Але це – не біда. Осінь та зима – чудові пори року. Шведи, наприклад, більшу частину року живуть в холоді, що не заважає їм добре проводити час. Один із найкращих способів відпочинку – книга, а в Швеції якісної літератури вистачає.  

А. Ліндґрен «Щоденники воєнного часу. 1939-1945». Ліндґрен здобула світову славу завдяки творам про Карлсона та Пеппі Довгу панчоху. Та мало хто знає, що під час Другої світової війни шведська письменниця працювала в урядовій установі, де здійснювала контроль за кореспонденцією. Ця книга – невигадана історія матері, дружини і жінки. Ліндґрен описала тогочасний побут сім’ї середнього класу. До цього письменниця додала власні роздуми про політику, війну та її вплив на людську свідомість.

П. У. Енквіст «Книга про Бланш і Марі». Бланш Вітман називають «королевою істеричок». Вона лікувалася у доктора Шарко. Марі Кюрі – відома науковиця, якій вдалося двічі отримати Нобелівську премію. На перший погляд, ці жінки не мають нічого спільного. Та насправді є одна риса, що їх об’єднує. І Бланш, і Кюрі прагнули зрозуміти: Бланш – природу любові, а Марі – природу радіоактивності. До всього цього додається історія дружби двох талановитих і сміливих жінок.

С. Стрідсберґ «Країна Медея». Даний твір – п’єса, авторка якої обіграла трагічний сюжет Евріпіда в сьогоденні. Сучасна Медея – біженка. Жінку ніде не приймають у власній країні після того, як чоловік їй зрадив. Потрясіння довело головну героїню до лікарень, де їй поставили багато різних діагнозів. Найстрашніший висновок полягає в тому, що Медея ніколи більше не зможе покохати. Втрата любові для жінки стала кінцем усього.

У. Старк «Золоте серце». Ця повість розповідає про любов до музики і конкретної людини. Виявляється, грати на музичному інструменті можна не тільки пальцями, а ще й серцем. А кохати можна так, щоб зазирати спочатку до людської душі, а вже потім – до очей. Людвіґу всього 12 років і він ще не знає, як показати свої почуття та довести їхню правдивість.

Й. А. Ліндквіст «Впусти меня». Оскару – 12 років. У нього немає друзів і складні стосунки з однолітками в школі. Неподалік від нього, у сусідньому під’їзді, оселяється нова сім’я – Елі з батьком. Дівчина не дуже говірка, але Оскару вдається з нею потоваришувати. Згодом хлопець помічає, що подруга на диво стійко переносить холод, напрочуд добре стрибає, а гуляти виходить тільки після заходу сонця. До того ж, після приїзду Елі поліцейські постійно знаходять трупи. Навіть 12-річний Оскар розуміє, що в цьому збігу обставин ключовий елемент – його нова сусідка.