«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX ст., що виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.
На сайті «Читомо» підготовлені 12 науково-популярних досліджень (https://chytomo.com/special_project/ekzempliary-xx/) про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.
Автори експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.
«Унікальність проєкту в його кроссекторальності, адже наукові консультанти представляють різні сфери – візуальне мистецтво, літературу, кіно, видавничу справу й редагування, історію, що дозволяє комплексно поглянути на видання й виявити їхні особливості. За кожним із цих призабутих, а для широкого загалу невідомих видань стояли люди, які любили свою справу й попри складні й часто небезпечні умови висвітлювали культурні процеси, а часто були їхніми творцями», – розповідає Оксана Хмельовська, співкураторка проєкту.
Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.
«В епоху діджиталізації та поступового зникнення друкованої періодики збереження цих видань як артефактів матеріальної культури та історії набуває нового значення. Це спадок, який ми маємо вивчити й повернути у культурний обіг. Він слугує не лише історичним зрізом епох, але й свідченням того, що мистецькі процеси в Україні не припинялися навіть у найскрутніші часи», – говорить Олександр Мимрук, співкуратор проєкту.
Важливою складовою проєкту стало оцифровування рідкісних номерів видань і надання вільного доступу до нього на сайті Бібліотеки українського мистецтва. Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.
Партнерами проєкту стали інші платформи, що оцифровують українську періодику: музей-архів преси; проєкт зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»; електронна бібліотека «Культура України».
Комментариев нет:
Отправить комментарий