Автори однієї книги

Як тільки ми чуємо ім'я відомого письменника, то мимоволі згадуємо назву одного або декількох найвідоміших його творів. А буває так, що письменник прославився тільки одним романом і не написав, крім нього, нічого іншого. Таких прикладів багато.

Представляємо вам  найвідоміших  майстрів однієї книги.

Маргарет Мітчел «Віднесені вітром». У автора одного з найголовніших романтичних бестселерів світової літератури, було кілька сімейних трагедій, і якби не це - навряд чи  домогосподарка з Атланти надумала писати книгу, на яку вона  витратила десять років.   Роман   про кохання на тлі Громадянської війни, що був багаторазово переписаний  автором, вийшов у 1936 р. і став сенсацією. Мільйонні тиражі, 70 перевидань, переклади 37 мовами світу, Пулітцерівська премія, фільм, що отримав 8 Оскарів - зовсім не погано для автора всього лише одного роману! Мітчелл виявилася готовою до успіху, вона не витрачала час на інтерв'ю і світське життя, встановивши чіткий контроль над продажами книги і передачею прав в інші країни. Шанувальники завалювали її листами з проханнями скорійше написати ще щось, але вона була невблаганна і наступні десять років зберігала мовчання. Хто знає, що було б далі, якби не трагедія, що трапилася у 1949 р. - письменницю, яка поверталася увечері з кіно, збила машина.

Харпер Лі «Убити пересмішника». Американська письменниця за цей   культовий роман отримала  Пулітцерівську премію. Сумарний тираж книги становить понад 30 млн. прим., вона входить до списку кращих романів ХХ сторіччя. При цьому у багажі письменниці до цієї книги - декілька оповідань, назви яких  ніде не знайти. В цей час майбутня письменниця  служила в авіакомпанії, але мріяла присвятити себе літературній праці. Сьогодні автор знаменитої книги майже не дає інтерв'ю, рідко з'являється на публіці; після виходу книги вона бралася за два романи і ні один не завершила.

   Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель». Відомий француз жив у ХVІ ст. Людина свого часу, він займався лікуванням, був бродячим ченцем, археологом, натуралістом, і, звичайно ж, письменником-сатириком. Рабле створив лише один твір, правда, у п'яти книгах. Перш, ніж роман отримав популярність, Рабле роками практикувався у написанні гумористичних памфлетів, потім випустив перший роман під назвою «Пантагрюель», і тільки через два роки - передісторію «Гаргантюа», що були об'єднані згодом. У книзі висміяні людські пороки, що не сильно змінилися з ХVІ ст., і саме з цієї причини  ця книга і досі  видається в усьому світі.

  Патрік Зюскінд «Парфумер». Єдиний роман Зюскінда отримав величезну популярність після голлівудської екранізації. Всього німецький письменник  створив близько десяти творів - есе, сценарії, але роман тільки один - про божевільного Парфумера, який колесить по Франції у пошуках ароматів і жінок, а точніше, ароматів цих жінок. Роман швидко отримав статус одночасно і бестселера, і класики сучасної літератури, розійшовся неймовірним для німецького автора тиражем  у 12 млн. прим., зробивши письменника важливою фігурою в європейській письменницькій системі. Письменника  шум навколо себе сильно нервував, тому він  перетворився на відлюдника до такої міри, що навіть точне місце його проживання невідоме нікому. Після «Парфумера» опублікував кілька оповідань та коротку повість.

  Джером Девід Селінджер «Над прірвою у житі». Головний самітник сучасної світової літератури, Селінджер почав письменницьку кар'єру у    1940 р., випустив свій єдиний роман у 1951-му, а перестав друкуватися у 1965-му. Після виходу роману він обмежив контакти із зовнішнім світом, зосередившись на світі внутрішньому. До своєї кончини у січні 2010 р. письменник вів  відокремлений спосіб життя. Втім, самітництво його не було наслідком зневіри, розчарування або нелюбові до людей: просто він не бажав суєти і зайвого спілкування.

  Микола Островський «Як гартувалася сталь». Справою життя письменника став цей морально сповідальний роман, за який він отримав орден Леніна і суспільну любов. Особливість цієї книги полягає в тому, що, по суті, автор пише про себе, про своє життя, яке можна назвати життям-подвигом. Островський був паралізований і сліпий, але вважав за краще продовжувати роботу над книгою - спочатку він писав сам, потім рука перестала слухатися, і він продовжив писати під диктовку. Ця розумова робота підтримувала в ньому життя. Захоплення  читачів викликало не стільки його літературна майстерність, скільки мужність і завзятість, з якими він працював. Його життя було самою реалістичною ілюстрацією до його роману.

  Емілі Бронте «Грозовий перевал». Сім'я Бронте, прославлена ​романами старшої сестри Шарлотти (автора «Джейн Ейр»), подарувала світу не одного письменника, а відразу трьох - Шартотта, Емілі і Енн росли в повній гармонії і були письменницями. Молодша сестра Емілі написала тільки один роман - «Грозовий перевал», що, незважаючи на недосвідченість і недолік майстерності автора став еталоном пізнього романтизму. Емілі прожила недовге життя, вона написала кілька есе і сотню віршів, високо оцінених критиками, але  тільки цей роман приніс їй світову славу, правда, тільки після  смерті.