среда, мая 04, 2016

Цікаві факти з життя Генріка Сенкевича

  5 травня уся світова громадськість відзначає 170-річчя від дня народження великого польського письменника, відомого автора історичних романів, лауреата Нобелівської премії з літератури Генріка Сенкевича. Класик польської літератури, почесний академік Петербурзької академії наук, Сенкевич був блискучим історичним романістом. Подібно В. Гюго, О. Дюма, Л. Толстому, він зумів описати великі події минулих епох, приділяючи увагу й особистості людини.
  Пропонуємо цікаві факти з життя письменника.


   Його повне ім'я - Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич.

 Батько майбутнього письменника був власником кількох маєтків, а мати походила зі старовинного дворянського роду. Коли Генрик пішов до школи, його сім'я збідніла. Хлопчик дуже сильно захоплювався романами Вальтера Скотта, Олександра Дюма і під їхнім впливом склав свій перший роман «Жертвопринесення». На жаль, рукопис цієї книги не зберігся.

  У 1866 р. Сенкевич вступив до Варшавського університету, де обрав для себе право і медицину, але дуже скоро перейшов на факультет літератури  та історії. Однак через повну відсутність грошей Генрик залишив навчання, так і не отримавши диплома.

  За рік до цього Сенкевич вирішив спробувати себе в журналістиці. Він писав для декількох періодичних видань Варшави. Як кореспондент побував у Відні і Парижі. У колі польської інтелігенції мав репутацію чи не найкращого журналіста Варшави.

  Літературну діяльність почав дуже рано, але відомим став з 1876 р., коли, подорожуючи по Америці, надіслав звідти ряд подорожніх нарисів, кореспонденцій, новел, повних художньої правди і гумору.

  Після повернення до Варшави Сенкевич став приділяти увагу більш серйозним творам. У 1882 р. у варшавській газеті «Слово» він почав друкувати роман «Вогнем і мечем» - перший роман трилогії, дія яких відбувається в Польщі та Римській  імперії епохи ранніх християн. Більшість читачів високо оцінили твір. Незабаром вийшли наступні романи - «Потоп» і «Пан Володиєвський». Ці книги  стали початком підйому Генрика до слави і зробили його популярним не тільки на батьківщині, але й в Європі та Америці. Сенкевич став польським письменником з найвищими заробітками - за право видання трилогії протягом 20 років він отримував від видавця 70 тис. рублів.

  У Генріка були великі пристрасті до різноманітних подорожей. Довгий час він проживав в Європі, часто бував у США. Навесні 1900 р. він відвідав Львів. Ця подія стала однією  із найпомітніших в суспільному житті міста і однією із знакових для польської частини львів'ян. Візит супроводжувався численними урочистостями, зустрічами з молоддю та інтелігенцією, офіційними прийомами.

  У 1900 р. з нагоди 50-річчя письменника і 25-річчя його творчої діяльності Папа Римський надіслав йому привітання.

  Його талант як автора історичних романів найбільш яскраво розкрився в епопеї «Камо грядеши», що розповідає про протистояння перших християн і імператора Нерона. Саме ця книга принесла Сенкевичу світову славу. Останнім з великих творів став роман «Хрестоносці», що він писав протягом 1897-1900 рр.

 
  У 1905 р. Сенкевич «за видатні заслуги у галузі епосу» став володарем Нобелівської премії з літератури. У своїй промові письменник говорив, що це особливо цінна нагорода для сина польського народу.

  Творчість Генріка Сенкевича високо цінував Л.М. Толстой. Письменники навіть листувалися між собою.

  Особисте життя письменника не можна назвати  щасливим. У нього було три шлюби і, що дивно, всі три дружини носили ім'я Марія. Першою дружиною була полячка Марія Шенкевич, яка народила йому сина Генріка Йозефа і дочку Ядвігу. Але після народження дочки дружина померла від туберкульозу. У 1888 р. анонімний шанувальник надав Сенкевичу 15 тис. рублів, на які він створив фонд імені своєї покійної дружини, що виплачував стипендію хворим на туберкульоз діячам культури. Через вісім років письменник знову одружився - на 19-річній одеситці Марії Володкович (Романівської). Але цей шлюб швидко розпався, оскільки у подружжя були різні погляди на життя. Незабаром Сенкевич одружився зі своєю кузиною Марією Бабської.

  Коли почалася Перша світова війна, Сенкевич поїхав до Швейцарії, де був головою комітету, що допомагав жертвам війни в Польщі. У цій країні, в місті Веве його наздогнала смерть. Через вісім років його прах перевезли на батьківщину.

    Письменник зображений на польській банкноті 500 000 злотих 1990 р.

  На честь ювілею письменника в Польщі 2016 рік оголошений роком Генріка Сенкевича.



Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Комментариев нет:

Отправка комментария