Невідомі книги про війну

Пам'ять про Велику Вітчизняну війну вважається священною, вона увічнена тисячами книг, фільмів і пісень. Читання книг про війну - одна суцільна біль, кожен рядок в них віддається  глухим ударом, проливається сльозами  і робить зарубку на серці, що  довго ниє від прочитаного.

Напередодні Дня Великої Перемоги пропонуємо невідомі книги про війну.

С. Алексієвич «У війни не жіноче обличчя». Збірник унікальних спогадів жінок, які служили на війні простими солдатами, медсестрами, командирами санітарних бригад, льотчиками, лікарями та ін. Дівчата переносили на собі всі тяготи війни, а повернувшись додому, з жахом зрозуміли - вдома їх вважають «військовими повіями» або просто не чекають.

Г. Пабст «Щоденник німецького солдата». Мемуари солдата Вермахту - це безцінна можливість перенестися за лінію фронту і побачити, як воювали німецькі солдати, дізнатися про їхній побут, думки і бажання. Це докладний опис декількох воєнних років. У ньому немає відчайдушної безстрашності, властивої радянським мемуарам. Швидше вони пронизані сумом та розумінням марності війни.

Автор книги опинився на війні проти своєї волі, він загинув при спробі надання допомоги тяжкопораненому солдату ворожої армії. Один цей факт найкраще характеризує і його життя, і його щоденник.

Р. Капа «Прихована перспектива». Біографічна книга фотокореспондента фронтів Другої Світової війни, написана  з  сумним гумором і дивовижною спостережливістю. У кожному бою він був пліч о пліч із солдатами, тільки замість гвинтівки в його руках була фотокамера. Це літопис Західних фронтів, про які ми так мало знаємо.

М. Нікулін «Спогади про війну». Найважча і страшна книга спогадів, написана професором і почесним співробітником Ермітажу, який пройшов війну у званні рядового. Книга наповнена жахом, болем і смертю. Її автор реалістично  описує страшні події. І безглуздо думати, що солдати йшли на смерть з приємними думками про борг. На війні всі намагаються вижити будь-якими засобами.

Д. Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі». Коли такі страшні речі, як війна, нацизм, концтабори і винищення євреїв, описані з точки зору дев'ятирічного хлопчика, який  не розуміє суті речей і  намагається знайти їм своє, дитяче та наївне  пояснення, - це дуже  боляче. Головний герой - син німецького високопоставленого чиновника, який живе при концтаборі Аушвіці - квінтесенції зла, жаху і смерті. У таємниці від батьків він подружився з таким же маленьким єврейським хлопчиком, з яким спілкується через колючий дріт. Для нього це - зовсім не «бомба уповільненої дії», якою вважали єврейських дітей фашисти, а всього лише малюк у смугастій піжамі ...