У самому
центрі Вільнюса стоїть бронзовий пам'ятник: чоловік у пальті й капелюсі, а
поруч дівчинка з кішкою в руках. Напис на пам'ятнику гласить: «Громадянину
міста Вільнюса, доктору Цемаху Шабаду, прототипу доброго доктора Айболита».
Саме тут, в
єврейському кварталі, жив прототип доктора Айболита, створений Корнієм
Чуковським. Раніше вважалося, що ідея казки виникла у письменника після
прочитання книги Х'ю Лофтінга «Доктор Дулітл і його звірі». Але в листуванні
Чуковського дослідники знайшли підтвердження тому, що саме єврейський доктор
Шабад, якого Чуковський називав Тимофієм Йосиповичем, став реальним прототипом
літературного героя. Чуковський познайомився з доктором Шабадом у 1912 р. і двічі
зупинявся в його вільнюській квартирі.
У своїх
спогадах письменник залишив такі рядки: «Це була найдобріша людина, яку я знав
у житті. Прийде, бувало, до неї худенька дівчинка, лікар каже їй: «Ти хочеш,
щоб я виписав тобі рецепт? Ні, тобі допоможе молоко. Приходь до мене щоранку і
отримаєш дві склянки молока». І вранці, я помічав, вибудовувалася до нього ціла
черга. Діти не тільки самі приходили до нього, але й приносили хворих тварин...
Якось вранці прийшли до лікаря троє дітей, які плакали. Вони принесли йому
кішку, в якої язик був проткнутий рибальським гачком. Тимофій Осипович
озброївся щипцями, вставив кішці в рот якусь розпірку і дуже спритним рухом
витягнув гачок. Ось я і подумав, як було б чудово написати казку про такого
доброго лікаря. Після цього у мене і написалося: «Приходи к нему лечиться и корова, и волчица…».
Комментариев нет:
Отправить комментарий