У школі нас
змушують вчитися відмінно, обіцяючи, що саме це і буде гарантією життєвого
успіху. Насправді
існує думка, злегка антипедагогічна, що бути двієчником зовсім не соромно.
Іноді це може стати навіть важливою сходинкою на шляху до слави.
Пропонуємо
цікаві факти про відомих
письменників, які погано училися. Всіх їх об'єднує те, що відкрити свої таланти та почати творчий розвиток вони
змогли лише після закінчення навчання, під час якого вчителі навіть не могли і
припустити, що ці люди не диваки, а просто талановиті люди, яким погані оцінки не завадили досягти
визнання та всесвітньої слави.
Поступаючи до
Ніжинської гімназії,
М.В. Гоголь виявив пізнання лише за Законом Божим,
в інших науках був відверто слабкий. Учитель латинської мови, єдиний педагог,
який залишив про Гоголя свої спогади, повідомляв:
«Він навчався у мене три роки і нічому не навчився
...»
О.С.
Пушкін
був явним гуманітарієм. Він ледве встигав у ліцеї та плакав на уроках
арифметики. Після атестації, на врученні дипломів майбутній письменник виявився
другим з кінця. Багато читав, цікавився новим, але абсолютно нічого не розумів
у математиці й отримував з цього предмету двійки. Однак це не завадило
Олександру Сергійовичу стати генієм світової літератури.
А.П. Чехов два рази
залишався в гімназії на другий рік. У третьому класі - через погані оцінки з
арифметики та географії, у п'ятому класі - через суцільні двійки з грецької
мови. Дивно, що з російської словесності майбутній письменник ніколи не
отримував більше четвірки. Зате, коли Чехов
вступив до медичного університету і там почав писати оповідання, то відкрив
себе в абсолютно новій якості.
Л.М.
Толстой
не мав диплому про освіту. Біографи письменника відзначають, що великого
завзяття до навчальних дисциплін він в юності не виявляв. У
9 років він залишився сиротою, і численні опікуни-родичі вважали за краще
тішити юного графа і не дуже лаяли його за неуспіхи в навчанні. В університеті
Толстой залишився на другий рік через «незадовільно»
з історії та німецької мови. А після другого курсу і зовсім кинув університет.
О. де Бальзак з дитинства
не виявляв особливої тяги до знань. Під час навчання у коледжі-інтернаті він
немов був відсутній - часто дивився у вікно, на запитання відповідав
незрозуміло. Такі «успіхи» у навчанні дратували батьків, тому вони часто
відправляли хлопчика до комори під сходами відбувати покарання. Там він
спокійно діставав приховану книжку і починав читати. Так непомітно пролетіли
сім років навчання, протягом яких майбутній письменник перебивався з двійок на
трійки, отримував погрози батьків і запоєм читав у «карцері». Згодом він
відвідував ще два навчальних заклади, але ніде не відзначався знаннями. У
підсумку батько просто махнув рукою на сина, давши тому можливість самостійно
облаштувати свою долю. Сьогодні ми розуміємо, що таке рішення виявилося на
рідкість правильним.
У школі І. О. Бунін навчався погано, незважаючи
на те, що ніяких труднощів в осягненні знань не відчував. Він швидко зрозумів,
що йому більше підходить самоосвіта. Коли майбутньому письменнику було 11 років,
батьки віддали його вчитися до гімназії. Однак навчався там він дуже погано, а
точніше, майже зовсім не вчився, оскільки наука його майже не цікавила. Він
частіше ганяв голубів, ніж сидів за підручниками. У третьому класі його
залишили на другий рік. Однак після третього класу він кидає гімназію і надалі
навчається вдома під керівництвом старшого брата Юлія.
Серед усіх
знаменитостей-двієчників самим завзятим можна назвати І.А. Бродського. У школі він вчився не просто погано, а дуже
погано. «Упертий, наполегливий, ледачий. Грубий. Заважає проведенню уроків.
Домашні письмові завдання виконує дуже погано, а то і зовсім не виконує. Зошити
має неохайні, брудні, з написами і малюнками», - ось характеристика учня
четвертого класу Йосипа Бродського. У 5 класі майбутній поет замість уроків бродив вулицями, фасади будинків
розповідали йому про історію більше, ніж будь-які підручники. У 1954 р.,
закінчивши сьомий клас, Йосип мав чотири двійки - з математики, фізики, хімії
та англійської мови. Недбайливого учня залишили на другий рік, але у 1955 р.
він і зовсім кинув навчання. Йому було п'ятнадцять років. Ніхто тоді й
припустити не міг, що він стане відомим поетом і лауреатом Нобелівської премії.
Комментариев нет:
Отправить комментарий