28 грудня у всьому світі відзначають
Міжнародний день кіно. Саме в цей день у Парижі у 1895 р. в «Гранд-кафе»,
розташованому на бульварі Капуцинів, був організований перший сеанс
кінематографа - демонстрація знаменитого фільму «Прибуття потягу на вокзал Ла
Сьота». Його влаштували брати Люм'єр, яких й прийнято вважати створювачами даного
виду мистецтва.
Щорічно у світовий прокат виходить велика кількість кінострічок різних жанрів, у т.ч. екранізацій знаменитих творів. Здається, що секрет гарної екранізації - точно слідувати за автором книги. Проте багато найуспішніших екранізацій виграють не за рахунок точного прочитання оригіналу, а через нове, своєрідне переосмислення.
Пропонуємо згадати відомі екранізації, при створенні яких сценарист і режисер не йшли за письменником, а створили свій, окремий, особливий і незалежний твір.
Щорічно у світовий прокат виходить велика кількість кінострічок різних жанрів, у т.ч. екранізацій знаменитих творів. Здається, що секрет гарної екранізації - точно слідувати за автором книги. Проте багато найуспішніших екранізацій виграють не за рахунок точного прочитання оригіналу, а через нове, своєрідне переосмислення.
Пропонуємо згадати відомі екранізації, при створенні яких сценарист і режисер не йшли за письменником, а створили свій, окремий, особливий і незалежний твір.
«Собака
Баскервілів» за книгою А. Конан Дойля (реж. І. Масленников, 1981 р.). Цей
знаменитий твір із серії пригод про
Шерлока Холмса та доктора Ватсона - справжній трилер, історія, що леденить душу. До речі,
в англійській екранізації показані розтин тіла в морзі і понівечені трупи.
Фільм Ігоря Масленникова - це дотепний,
інтелектуальний детектив, а зовсім не трилер. Чого тільки варта блискуча гра
відомих акторів - милий дурень Генрі
Баскервіль у виконанні Микити Михалкова; Олександр Адабашьян, який зробив
Берімора знаковим персонажем і запустив у народний фольклор
фразу «Вівсянка, сер!»; лиходій Степлтон у виконанні
Олега Янковського не видається хворим психопатом, а просто досить дотепним
негідником; і, звичайно ж, Василь Ліванов і Віталій Соломін зіграли Холмса і
Ватсона не такими, як задумував їх автор, а такими, як ми уявляємо собі
англійських джентльменів.
І нехай хтось скаже, що це погана
екранізація!
«Собаче серце» за книгою М. Булгакова (реж. В. Бортко, 1988 р.). Ця книга - сатиричний фейлетон, що висміює люмпенів (декласованих й деморалізованих верств населення, що опинилися на «дні» суспільства), які швидко піднімаються
по службових сходах.
Фільм Володимира Бортка - це
трагічно-епічний твір. Історія перетворення доброго і розумного пса на злу і тупу людину проходить всі стадії - від смішного (коли Шариков грає
на балалайці перед вченими) до страшного (коли віриться, що він може вбити людину і згвалтувати уподобану йому дівчину). Глядачам абсолютно ясно, чим
закінчиться боротьба професора і Швондера, життя напівголодної секретарки Васнецова - «дівчини» Шарикова, благородного Борменталя та інших героїв.
Нам здається, що у цього фільму ніколи не буде ремейка. Не уявляємо, як можна екранізувати цю книгу ще краще.
Нам здається, що у цього фільму ніколи не буде ремейка. Не уявляємо, як можна екранізувати цю книгу ще краще.
«Д'Артаньян і три мушкетери» за книгою О. Дюма «Три
мушкетери» (реж. Г. Юнгвальд-Хількевич, 1978 р.). Знаменитий авантюрно-пригодницький
роман розповідає про дружбу чотирьох
друзів, що супроводжується погонями,
дуелями, політичними інтригами і вбивствами.
Екранізація
ж цієї книги перетворилася на мюзикл - ніякої політики, ніяких кривавих сцен,
тільки дружба, честь, любов і багато пісень, що, навіть через 35 років їх
продовжують співати. А Михайла Боярського багато хто вважає кращим Д'Артаньяном
всіх часів і народів.
А чого ви чекаєте від екранізацій? Віддаєте перевагу, коли режисер показує
нове бачення знайомого твору або вважаєте за краще максимальне наближення до тексту книги?
Комментариев нет:
Отправить комментарий