Живе слово правди і любові (до 90-річчя від дня народження В.П. Астаф’єва)

    1 травня 2014 р. виповнюється  90 років від дня народження видатного російського письменника Віктора Петровича Астаф'єва, якого ще за життя називали класиком.

    У творчості письменника втілилися два найважливіших напрямки літератури XX століття - «окопна правда» та «сільська проза». І це не випадково. Він народився в сім'ї селянина, все життя був прив'язаний до землі, брав участь у Великій Вітчизняній війні, був кілька разів важко поранений. Астаф'єв показував війну як велику трагедію, коли смерть стає звичною, повсякденною і вже не викликає ніяких емоцій, і вважав, що злочинно зображувати війну героїчною та привабливою. Безжально правдивий, нещадно щирий  письменник завжди залишався самим собою і на війні, і в літературі.

    Його головна книга про війну - роман «Прокляті та вбиті», що відняла у письменника чимало сил і здоров'я і викликала бурхливу читацьку полеміку. Астаф'єв  вважав, що пам'ять про пережите не вмирає. Більше того, зростає внутрішня потреба «розповісти про найголовніше, осмислити те, що сталося масштабно, глибоко, з загальнолюдських позицій». Книга наповнена неймовірною енергією - енергією опору передчасної смерті. Цим твором письменник підбив підсумок своїм роздумам про війну як про «злочин проти розуму».

    Сільська тема найбільш повно і яскраво втілилася в повісті «Цар- риба», жанр якої Астаф'єв позначив як «розповідь  в оповіданнях». Книга розповідає про відповідальність людини за все живе навколо, про важке  прагнення її  до світу і гармонії.

    Ця повість, що піддавалася жорстокій цензурі і злий критиці, принесла автору всенародне визнання і залишається й сьогодні однією з улюблених для цінителів російської літератури.