Сол Беллоу: доля і творчість

  10 липня 2015 р. відзначають 100-річчя від дня народження відомого американського письменника, лауреата Нобелівської премії Сола Беллоу. Він почав свій шлях у літературі як газетний рецензент, який отримував десять доларів за огляд книжкових новинок, а закінчив, ставши одним з найвидатніших американських письменників XX століття.

     Пропонуємо вам цікаві факти з життя письменника.

   Соломон Білоус, а саме так звали майбутнього письменника, народився у 1915 р. в канадському містечку Лашин. Його батьки - процвітаючі євреї - виїхали до Канади із Санкт-Петербурга у 1913 р., потім перебралися до Чикаго.

  

  Соломон рано пристрастився до читання і навчився швидко говорити мовами ідиш, іврит, англійською та французькою.

  Закінчивши Північно-Західний університет зі ступенем бакалавра антропології та соціології, Беллоу став аспірантом університету Вісконсіна. Але через кілька місяців покинув навчання і повернувся до Чикаго. На життя він заробляв, викладаючи в педагогічному коледжі і працюючи редактором енциклопедії «Британіка».

  У 1941 р. під ім'ям Сола Беллоу в одному з журналів він опублікував оповідання «Два ранкових монологи», що стало початком його письменницької кар'єри.

  Під час Другої світової війни Беллоу проходив службу в торговельному флоті США. До кінця війни вийшов його роман «Людина між небом і землею», що відразу зробив письменника відомим. Потім була повість «Жертва», що принесла авторові стипендію Гугенхайма, завдяки якій він деякий час жив і працював в Європі.

  Головними творами письменника стали романи: «Пригоди Огі Марча», «Герцог» і «Планета містера Семмлера», відмічені Національною книжковою премією, а також «Дар Гумбольдта», за який він отримав Пулітцерівську премію. Його останній  роман «Равельштейн» вийшов у 2000 р. за п'ять років до смерті письменника.

  У 1976 р. Беллоу отримав Нобелівську премію з літератури «за гуманістичну проникливість і тонкий аналіз сучасної культури, що органічно поєднуються в його творчості». У 1983 р. президент Франції нагородив Беллоу орденом Почесного легіону. Через 5 років він був удостоєний Національної медалі США у галузі мистецтв.

  Беллоу однаково писав як правою, так і лівою руками.

  Будучи троцькистом, Сол Беллоу відправився до Мексики для зустрічі з Левом Троцьким, проте того вбили ще до їхньої зустрічі.

  Письменник був професором в університетах Міннесоти, Нью-Йорка, Бостона і Чикаго.

  За визнанням близьких, у повсякденному житті Беллоу відрізнявся далеко не м'яким характером. Багато хто звинувачував його у зарозумілості і навіть навіженстві. Його старший син від першого шлюбу Грег ненавидів батька, оскільки вважав, що той занадто жорстоко обійшовся з його матір'ю.

  Письменник був одружений п'ять разів, у нього було четверо дітей. Молодша дочка народилася, коли йому було 84 роки. Його близький друг, адвокат Уолтер Позен повідомив, що до останнього моменту Беллоу зберігав здоровий розум і тверду пам'ять.

  Сол Беллоу писав колись, що «завдання художника і критика кожного покоління дивитися на світ своїми очима». Сам він, безумовно, виконав це завдання.