Данте Аліг'єрі - 750

  У травні цього року (точна дата невідома) виповнюється 750 років від дня народження видатного італійського поета, богослова, політичного діяча, одного з основоположників літературної італійської мови Данте Аліг'єрі. В історії світової літератури він залишився, насамперед, автором «Божественної комедії» - монументальної поеми про тлінність людського життя і подолання страху смерті. Вже більше шести століть цей твір вражає читачів пристрасністю і людяністю, стрункістю задуму і широтою поглядів.

  Доля Данте сама по собі дуже цікава - романтична, неоднозначна, сповнена пригод. Пропонуємо кілька цікавих фактів з його життя.

  Точна дата народження Данте невідома, зате історія зафіксувала день його хрещення - 26 травня 1265 р.

  Майбутній поет втратив матері в дитинстві. Його батько був юристом, який помер, коли Данте було 18 років. Освіту він здобув спочатку класичну у Флоренції, потім в університеті у Болоньї вивчав вищі науки - етику Аристотеля, риторику Цицерона, поетику Горація і Вергілія та іноземні мови.

  Хлопчикові виповнилося 9 років, коли він закохався - як виявилося, відразу на все життя. Її звали Беатріче - і це ім'я добре знайоме кожному, хто читав «Божественну комедію». До моменту написання великої книги жінка вже померла, і Данте визначає її на роль поводиря свого героя по  Чистилищу і Раю. Після смерті Беатріче сучасники не бачили поета усміхненим.

  В 11 років його заручили з 6-річною Джеммою Донаті. Він одружився за нею вже після смерті Беатріче. Точна дата його одруження невідома, але є інформація, що у 1301 р. у нього вже було троє дітей.

  У 1292 р.  була написана поема «Нове життя», що її вчені назвали першою в історії світової літератури автобіографією. У ній Данте оспівував Беатріче. Смерть коханої поклала початок філософських роздумів Данте про життя і смерть. Його новою музою стала Філософія.

  Крім літератури, Данте активно займався політикою. Сім'я Аліг'єрі належала до партії гвельфів, де існували два протиборчі угруповання - Білі та Чорні. Данте був в стані Білих, які зазнали поразки в ході боротьби за владу, і Данте в числі багатьох інших був вигнаний з Флоренції. Повертатися до рідного міста йому було заборонено під страхом смертної кари. Наступні роки поневірянь змусили Данте відмовитися від політичних амбіцій і присвятити себе цілком літературній і філософській діяльності.

  Свою знамениту «Божественну комедію», що визнана найвидатнішою пам'яткою італійської літератури, Данте назвав просто - «Комедія». У ті часи ще існував суворий поділ поем: на високий жанр - трагедії, що писалися про серйозні матерії на латині, і низький жанр – комедії, що розповідали про більш приземлені речі зі щасливим кінцем. Хоча в «Божественній комедії» зачіпаються досить серйозні теми, саме «вульгарна» італійська мова поеми не дозволила називати її трагедією. А слово «божественна» до назви додав уже після смерті Данте інший поет епохи раннього Відродження - Джованні Боккаччо.

  Данте помер від малярії в ніч з 13 на 14 вересня 1321 р. Він був похований в грецькому мармуровому саркофазі, що зберігся з античних часів. Через 150 років архітектор Ломбардо побудує над ним мавзолей, що й сьогодні височіє в Равенні (Італія) у безпосередній близькості від церкви св. Франциска. До нього й досі не заростає народна стежка: приїжджають люди з усього світу, щоб вшанувати пам'ять автора великої «Божественної комедії».