Найголовніша дата
2015 року - 70-річчя Перемоги. Трагізм і
велич, скорбота
і радість, біль і пам'ять... Все це - Перемога. Яскравою невгасимою
зіркою виблискує вона на небосхилі нашої історії. Не випадково День Перемоги -
це свято, що
з роками не тільки не тьмяніє, а займає все більш важливе місце в нашому житті.
Про війну ніхто
не може написати краще, ніж той, хто через неї пройшов. З перших же днів
грандіозної битви багато письменників та поетів були зі своїм
народом. Більше тисячі з них брали участь у бойових діях, «пером і автоматом»
захищаючи рідну землю, більше чотирьохсот не повернулися з війни, 21 чол. став Героєм
Радянського Союзу.
Пропонуємо
згадати імена деяких письменників-фронтовиків.
Костянтин Симонов (1915-1979). З початком
війни був призваний до армії, працював у газеті «Бойовий
прапор». Як військовий кореспондент побував на всіх фронтах, пройшов по землях
Румунії, Болгарії, Югославії, Польщі та Німеччини, був свідком останніх боїв за
Берлін.
Юрій Бондарєв (нар. 1924). У 1942-1944
роках воював під Сталінградом, в Карпатах, брав участь у форсуванні Дніпра та
визволенні Києва. Неодноразово отримував поранення. Двічі був
нагороджений медаллю «За відвагу».
Ольга Берггольц (1910-1975). У роки війни,
залишаючись в осадженому Ленінграді, працювала на радіо, майже щодня
звертаючись до героїчного міста. У цей час
створила свої кращі поеми, присвячені захисникам Ленінграда.
Булат Окуджава (1924-1997). У 1942 р. дев'ятикласником - добровольцем
пішов на фронт, де був мінометником, кулеметником, після поранення - радистом.
Нагороджений медаллю «За оборону Кавказа».
Еммануїл Казакевич (1913-1962). У липні 1941 р. пішов добровольцем на фронт,
служив у військовій розвідці. Удостоєний 8 бойових орденів і медалей.
Юлія Друніна (1924-1991). На початку війни, у 17-річному віці
записалася на фронт, де була санітаркою в госпіталі. Закінчила війну в званні
старшини медичної служби. За бойові відзнаки була нагороджена орденом Червоної
зірки та медаллю «За відвагу».
Платон Воронько (1913-1988). З перших днів війни добровольцем пішов на
фронт. У 1943 р. закінчив курси підривників і був направлений за лінію фронту в
партизанське об'єднання Ковпака.
Олесь Гончар (1918-1995). У червні 1941 р. у складі студентського
батальйону пішов добровольцем на фронт, де був старшим сержантом, пізніше - старшиною мінометної батареї.
Григорій Тютюнник (1920-1961). Добровольцем пішов на
фронт, був двічі тяжко поранений, двічі втікав з полону, брав участь у діях
партизанських загонів на території
Кіровоградщини та Чехословаччини. До кінця життя мав осколок біля серця.
Леонід
Первомайський (1908-1973). У роки війни був на фронті, працював кореспондентом
радіомовлення Південно-Західного і Донського фронтів та військовим
кореспондентом газети «Правда».
Комментариев нет:
Отправить комментарий