Книги про курортні романи

   Літо добігає кінця. Більшість людей вже повернулися з відпочинку, але деяка частина відпустку тільки планує. Далеко від дому, забувши про роботу та проблеми, потрапивши в зовсім іншу атмосферу - до світу відпочинку та розваг, коли душа відкрита для любові. Саме в цей час відбувається досить часте явище - курортний роман.

    Ця тема знайшла відображення в багатьох жанрах літератури - любовних романах, сучасній прозі, навіть класичних творах - зі щасливим кінцем або з драматичним результатом. Пропонуємо вам згадати найвідоміші з цих книг.

    Г. де Мопассан «Монт-Оріоль». Назва книги, що занурює читача в атмосферу французького відпочинку, вибрано автором за назвою курорту, де  відбувається дія. В центрі сюжету - зародження, наростання і неминучий захід любові чарівної і зворушливої Хрістіани. Історія втрати ілюзій розгортається на тлі шахрайської афери - організації модного курорту, де підприємці і лікарі, які зацікавлені в розширенні клієнтури, обманюють хворих.

   І.С. Тургенєв «Весняні води». Коли читаєш повість відомого російського класика, неминуче думаєш про те, як мало змінюється світ. Як і зараз, у  XIX столітті спалахували красиві курортні романи, як і зараз, вони нічим не закінчувалися, як і зараз, люди любили і залишали один одного. Молодий герой, подорожуючи по Німеччині, закохується в юну італійку, яка відповідає йому взаємністю. Але чи тільки взаємна любов потрібна для щастя?

     А.П. Чехов «Дама з собачкою». Це пронизлива історія про любов, що протистоїть вульгарності навколишнього світу. Це унікальний твір побудований на контрастах - курортний роман перевертає життя героїв, цинічний звабник   стає страждаючим філософом, доброчесна дама виявляє в собі небачену пристрасть, міцний устрій побуту перевертається з ніг на голову ...

 

   

   С. Цвейг «Двадцять чотири години з життя жінки». Новела написана дуже емоційно, і почуття, що відчувають герої, захоплюють читача. Головний герой на курорті знайомиться з жінкою, яка відкриває йому душу і повідомляє історію свого життя. Автор говорить про те, що пристрасті згубні. Чи  засуджує він своїх героїв? Швидше, він співчуває їм. Неможливо прожити повне життя без емоцій і пристрастей, але, коли пристрасть починає затуляти собою все і перетворюється в єдиний сенс життя, потрібно зупинитися.