четверг, ноября 13, 2014

Сліпі герої в художній літературі

  13 листопада відзначається Міжнародний день сліпих. Традиційно він проводиться в день народження французького просвітителя і педагога Валентина Гаюї, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. Цей день - нагадування всім нам про тих, хто позбавлений безцінного багатства - зору, завдяки якому ми бачимо світ у всіх його барвах і відтінках.
   Пропонуємо книги, в яких головний герой сліпий. Як виявилося, таких книг у світовій літературі досить багато, ми вибрали лише деякі з них.

   В. Г. Короленко  «Сліпий музикант». Це неймовірно зворушлива історія про те, як людина, позбавлена здатності бачити світло, приходить до цього світла через музику.

   В. Гюго «Людина, яка сміється». Відомий роман класика французької літератури розповідає про трагічну любов сліпої дівчини Деї і Гуінплена,  вкраденого в дитинстві і знівеченого бандитами.

   Д. дю Мор’є «Сині лінзи». Містичний твір знаменитої англійської письменниці розповідає про молоду жінку, якій необхідно зробити операцію, щоб відновити зір. На проміжному етапі лікування їй вставляють в очі сині лінзи, завдяки яким вона бачить дивну картину: всі люди мають людські тіла і голови тварин...

  Г. де Кар «Чудовисько». Книга  розповідає про сліпоглухонімого з народження юнака, якого звинувачують у вбивстві. Велику увагу приділено опису того, як хлопчика вчили спілкуватися через дотик.

   У. Коллінз «Бідна міс Фінч». У романі відомого англійського письменника розповідається про зворушливу любов сліпої дівчини Луціллії  і одного з братів-близнюків, що зазнала суворого випробування через підступи другого брата.

   О. Мариніна «Привид музики». Це роман про чергове розслідування вбивства Анастасією Каменською. Убита власниця туристичної фірми. Міліції вдається знайти сліпого юнака Артема, який розмовляв з вбивцею і добре запам'ятав його голос і музику, що той слухав.



Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

1 комментарий:

  1. дуже цікавий список. треба буде почитати. якраз маю вдома Гюго "Людину, яка сміється". от певно з нього й почну))

    ОтветитьУдалить