«Привітні» книги

    21 листопада відзначають Всесвітній день вітань. Це незвичайне свято з'явилося у 1973 р., коли в розпал холодної війни американці Брайан і Майкл Маккорман на знак протесту проти посилення міжнародної напруженості відправили листи з привітними вітаннями у всі кінці світу і попросили адресатів привітати кого-небудь ще. Буквально відразу ж цю ідею підтримали у 180 країнах.

  Ми теж хочемо приєднатися до цього свята - пропонуємо вам книги з «привітними» назвами, а значить з побажаннями добра і щастя.

   Ш. Дрейпер «Привіт, давай поговоримо». Книга американської письменниці розповідає про дівчинку Мелоді, яка не схожа на більшість людей. Вона не говорить і не ходить, і багато хто вважає її «відсталою». Але у неї незвичайна пам'ять: вона пам'ятає все, що коли-небудь з нею сталося. Мелоді розумніша за дорослих, які намагаються поставити їй діагноз, і розумніша за  своїх однокашників з інтеграційного класу - вона бачить, відчуває і чує те, що інші не помічають. Дівчинка хоче, щоб до неї ставилися як до людини, а не  дитини з ДЦП. І вона має намір довести всім, що теж чогось варта.

   О. Квашніна «Привіт, кохана!». Чи завжди перша любов - це розбиті надії і розтоптане почуття? Головна героїня вискочила заміж таємно, в дев'ятому класі. Заміжжя здавалося захоплюючою грою. І ось минуло два роки, вона тепер студентка, у неї інше життя, інші почуття, інший погляд ...

    П. Санчес «Привіт, красуне!». Книга розповідає про одну з найактуальніших проблем - проблему зайвої ваги. Нескінченні дієти і фізичні вправи, комплекси, відчай, відмова від маленьких радощів життя, булімія і анорексія - і все це заради бажання вписатися в нав'язуваний суспільством  стандарт 90-60-90! Чи варта струнка фігура таких зусиль? Це питання належить вирішити трьом подружкам - головним героїням цього іронічного роману.

   Н. Е. Грентвед «Привіт! Це я». Ця книга - щоденник, що веде головна героїня Ода, де вона розповідає про все, що її хвилює. Вона пише про сестру, кращу подругу, старшого брата, які її дратують, про таємничих сусідів, про родичів, яких вона бачить під час поїздки до бабусі, про музику. Всі її записи супроводжуються малюнками, що просто, безпосередньо і дуже точно ілюструють те, що з нею відбувається.