21 квітня 2016 р. виповнюється 200 років від дня
народження однієї з найвідоміших представниць англійського романтизму і
реалізму Шарлотти Бронте. Феномен її популярності пояснити неможливо.
Письменниця у найвищому ступені володіла тим, що Гете називав секретом генія -
здатністю втілювати все, що доводилося
бачити і відчувати. Тому її творчість, немов магніт, з кожним роком притягує
нових шанувальників.
Пропонуємо цікаві факти з життя знаменитої
письменниці.
Шарлотта Бронте народилася в багатодітній родині
сільського священика-ірландця. Коли їй було 4 роки, померла мати, залишивши
сиротами п'ять дочок і сина. Батько, який любив
усамітнення, мало уваги звертав на
виховання дітей. Вони були надані самим собі і турботам 8-річної старшої сестри
Марії, на яку впав обов'язок вести убоге господарство.
У 1824 р. Шарлотту разом з трьома сестрами батько
віддав до безкоштовного сирітського притулку для дітей духовенства, але через
рік змушений був забрати: притулок вразила епідемія тифу, від якого померли дві
старші дочки. 9-річна Шарлотта продовжила вдома свою освіту, в тиші і самоті
віддаючись своїй схильності до письменництва.
Шарлотта була невисокого зросту та тендітної
статури. Вона носила окуляри, щоб виправити короткозорість, і вважала себе
некрасивою.
Дівчина, вимушена була працювати гувернанткою,
мріяла відкрити свій пансіон для дівчаток. Але створити свій навчальний заклад
їй не вдалося: відсутність коштів і зв'язків прирекла ідею пансіону на
загибель.
Літературна обдарованість майбутньої письменниці
виявилася рано, але шлях до визнання був для неї довгим і болісним. Першою
спробою 20-річної Шарлотти потрапити до світу великої літератури став лист
поетові Роберту Сауті, в якому вона просила оцінити її вірші. Підсумком
листування стане її майбутня відмова від поезії на користь прози. Однак кілька
її поетичних робіт та перекладів все ж було опубліковано.
Переконання, що література - не жіноча справа, було
дуже поширеним явищем в Європі того часу. Тому, публікуючись, сестри Бронте
вирішили взяти собі чоловічі псевдоніми. У 1846 р. з'явилося невелика збірка їхніх
віршів під псевдонімом Коррер (Шарлотта), Елліс (Емілія) і Актон (Анна) Белль,
що залишилася непоміченою публікою (продано було всього 2 примірника). Але
невдача не засмутила сестер-письменниць, і вони з тим же захопленням взялися за
написання оповідань у прозі: Шарлотта написала повість «Учитель», Емілія -
«Грозовий перевал», Анна - «Агнес
Грей». Останні дві повісті знайшли собі видавця, a «Учитель» був відкинутий
усіма. Незважаючи на це, Шарлотта з властивим їй запалом і пристрастю
продовжувала свою літературну діяльність.
У жовтні 1849 р. з'явився її новий роман «Джейн
Ейр», що приніс їй перший літературний успіх і визнання. Згодом про роман
будуть багато сперечатися, писати, досліджувати, екранізувати і кожен раз
захоплюватися. Тому що ця книга - з тих, що здатні змінювати душу вдумливого і
чуйного читача.
Однак разом з успіхом приходить біда. Спочатку від
туберкульозу помирає брат Бренуелл, а потім і сестри Емілі і Енн. Щоб заглушити
своє горе, Шарлотта з головою поринула в літературу. Саме в книгах зародився
так званий «літературний фемінізм», адже героїні її романів були сильними
дівчатами, втім, як й сама письменниця.
У 1848-1849 рр. Шарлотта Бронте написала другий зі
своїх опублікованих романів - «Шерлі». А через два роки - свою останню книгу -
«Віллетт», що так само стала виходити під іншою назвою - «Містечко». Можна
сказати, що в цій книзі письменниця зігнала на своїй героїні власний біль від
втрати сім'ї. Роман став останнім твором, що його Шарлотта встигла закінчити.
Чоловіки робили Шарлотті пропозиції руки і серця
безліч разів, але майже всіх вона відкидала. Про свого єдиного чоловіка в пору
знайомства спочатку відгукувалася
невтішно, не знаходячи в ньому ніяких позитивних якостей. Але з часом вона
змінила гнів на милість і відповіла наполегливому нареченому - священику Артуру
Беллу Ніколлсу - згодою. Їхній шлюб був щасливим, але недовгим - тривав лише
рік. Шарлотта померла на пізньому терміні вагітності у віці 38 років. Офіційно
причиною смерті є туберкульоз, проте впевненості у діагнозі немає і до цього
дня. Письменниця була похована в родинному склепі у церкві Св. Михайла.
Незадовго до своєї смерті Шарлотта почала роман
«Емма», що, за оцінками критиків, повинен був стати такою ж сенсацією, як і
«Джейн Ейр». Але вона встигла написати лише два розділи цієї книги. У 2003 р. ірландська письменниця і журналістка Клер
Бойлан видала вільне продовження цього незакінченого роману під назвою «Емма
Браун».
После смерти
писательницы был издан её первый литературный опыт – роман «Учитель».
Найвідоміший роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр» був
екранізований 9 разів, останній - у 2011 р.
На честь Шарлотти Бронте названий кратер на
Меркурії.
У селі Хауорт (Західний Йоркшир, Англія) знаходиться
музей сестер Бронте. Для тих, хто шукає джерело натхнення, знайде для себе тут
все - адже саме в цьому будинку провели більшу частину свого життя сестри Шарлотта,
Емілі та Енн , і в цих стінах були
написані найзнаменитіші їхні твори.
Комментариев нет:
Отправить комментарий