«Снігові» вірші

   Скільки чудових і радісних свят дарує нам зима. Це й ялинкові Новий Рік з Різдвом, і морозне Хрещення, і закоханий День Святого Валентина, і гадальний Старий Новий Рік. Шанувальникам зимового відпочинку буде цікаво дізнатися, що три роки тому з'явився ще один чудовий день - Всесвітній день снігу, що проводиться в передостанню неділю січня (у 2015 р. припадає на 18 число).

  Ми пропонуємо згадати улюблені вірші відомих поетів про сніг - біле чудо, подароване людству природою, що не може не викликати захоплення.

Снег кружится,

Снег ложится -

Снег! Снег! Снег!

Рады снегу зверь и птица

И, конечно, человек!

           (Сергій Михалков)

Он тихо падает, и медленный и властный...

Безмерно счастлив я его победою...

Из всех чудес земли тебя, о снег прекрасный,

Тебя люблю... За что люблю - не ведаю.

                                     (Зінаїда Гіппіус)

Сипле, сипле, сипле сніг.

З неба сірої безодні,

Міріадами летять

Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,

Зимні, мов лихая доля,

Присипають все життя,

Всю красу лугів і поля.

                    (Іван Франко)

Засыпет снег дороги,

Завалит скаты крыш.

Пойду размять я ноги:

За дверью ты стоишь…

Снег на ресницах влажен,

В твоих глазах тоска,

И весь твой облик слажен

Из одного куска.

            (Борис  Пастернак)

Білі мухи налетіли, —

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

            (Максим Рильський)

Кружась легко и неумело,

Снежинка села на стекло.

Шел ночью снег густой и белый -

От снега в комнате светло.

Чуть порошит пушок летучий,

И солнце зимнее встает.

Как каждый день полней и лучше,

Полней и лучше Новый год ...

           (Олександр Твардовський)

Снежок порхает, кружится,

На улице бело.

И превратились лужицы

В холодное стекло.

Где летом пели зяблики,

Сегодня — посмотри! -

Как розовые яблоки,

На ветках снегири.

Снежок изрезан лыжами,

Как мел, скрипуч и сух,

И ловит кошка рыжая

Веселых белых мух.

           (Микола Некрасов)

З неба падають сніжинки

на дерева, на будинки,

на майдани, на садки,

на ялинки, на дубки.

Закрутилися сніжинки,

як веслі комашинки,

наче зграї білих мух,

як м’який холодний пух.

Біле-біле все навколо,

ясне й чисте, як ніколи!

Мов пухнаста ковдра, ліг

скрізь на землю білий сніг.

                   (Наталя Забіла)

Снег летит, совсем не тает,

Заметает чей-то след,

До весны еще – Бог знает...

Завернусь в пушистый плед.

И в окошко на просторы

Подсмотрю одним глазком,

Снег морозные узоры

Залепил почти что днем...

Снег летит, совсем не тает,

Усложняя бытный бег,

Заметает... Заметает...

Заметает время снег...

                 (Саша Чорний)  

Когда снежинка сядет вдруг на нос,

Я задаю себе один вопрос:

Ну как вообще такое может быть?

Как снег, скажите, можно не любить?

К примеру, ветер дарит холодок,

Нектар для меда – красочный цветок,

А снег – словами чувств не передать,

Ведь в снегопад так здорово мечтать!

                    (Семен Островський)