Відомі письменники з фізичними обмеженнями

  3 грудня відмічають Міжнародний день інвалідів, що його проголосила Генеральна Асамблея ООН у 1992 р. Деякі люди вважають інвалідність обмеженням. Тим не менш, є й інші, що  бачать її як можливість досягти того, про що багато хто лише мріє.

  Існує багато прикладів, коли люди з обмеженими можливостями стають знаменитими. Серед них є й письменники, яким вдалося пересилити свої фізичні вади і стати всесвітньо відомими. Пропонуємо згадати їхні імена.

  Гомер. Легендарний давньогрецький поет був сліпий від народження, його недарма називали «Великим сліпим». І, тим не менш, він був творцем епічних поем «Іліада» та «Одіссея» - найдавніших пам'яток європейської літератури.

  Мігель де Сервантес Сааведра. У 1571 р. великий іспанський письменник, перебуваючи на військовій службі на флоті, був серйозно поранений, через що втратив ліву руку. Пізніше він написав, що «позбавивши мене лівої руки, Бог змусив мою праву трудитися сильніше і сильніше».

  Джон Мільтон. Англійський письменник і поет осліп у 43 роки, але це не завадило йому створити свою найвідомішу роботу - поему «Втрачений рай».

  Джордж Гордон Байрон народився  клишоногим. Він ходив з великими труднощами, але при цьому об'їздив всю Європу й став всесвітньо відомим англійським поетом і навіть національним героєм Греції.

  Микола Островський. Важка хвороба (окостеніння суглобів) у 23 роки прикувала його до ліжка, а у 25 - він ще й осліп. Здавалося, життя закінчене. Але Островський взявся за літературну працю - написав  автобіографічний роман «Як гартувалася сталь», і у 31 рік став знаменитий на весь світ. «Найдорожче у людини - це життя. Воно дається ій один раз і прожити його треба так, щоб не було боляче за безцільно прожиті роки», - ці рядки з роману стали життєвим кредо багатьох людей. Доля відміряла письменникові всього 32 роки.

  Едуард Асадов. Поет-фронтовик у травні 1944 р. був важко поранений  й у 21 рік назавжди втратив зір. Але ця трагедія не зломила Асадова. Після війни він закінчив Літературний інститут, був прийнятий до Спілки письменників і багато писав. Його вірші були дуже популярні - вони просякнуті добром, світлом, любов'ю ... Його книги  виходили багатотисячними тиражами  і відразу зникали з прилавків, а літературні вечори протягом декількох десятиліть проходили з незмінним аншлагом у найвідоміших залах Радянського Союзу.

  Арсеній Тарковський. Відомий поет, батько не менш відомого режисера Андрія Тарковського, втратив ногу під час  війни 1941-1945 рр. Після війни він продовжував багато писати, але з незрозумілих причин його вірші не друкували. І лише у 1962 р. вийшла перша збірка. У 55 років Тарковський став, нарешті, визнаним як поет. До цього він довгі десятиліття числився  перекладачем.

  Владислав Титов. Це ім'я зараз незаслужено забуте, а колись його знав кожен школяр. Шахтар за професією, Владислав Титов 14 квітня 1960 р., рятуючи своїх товаришів від вибуху, прийняв на себе удар у шість тисяч вольт. Переніс десять операцій, після яких довелося ампутувати обидві руки. І у 25 років став інвалідом. Для молодої людини це виявилося трагедією, але він зумів знайти в собі сили жити - став писати, тримаючи олівець в зубах. Всього  Титов написав 14 повістей і оповідань. Найвідоміший твір - автобіографічна повість «Всім смертям назло ...». Твори письменника перекладені на українську мову та надруковані в різних видавництвах.