19 липня 2013 р. уся світова спільнота відзначає 120-річчя від дня народження відомого радянського поета Володимира Маяковського.
Поет був дуже популярний у народі. Час вимагав оратора,
поета-трибуна, здатного з ним говорити. І Маяковський став таким трибуном.
Я волком бы
выгрыз
бюрократизм.
К мандатам
почтения нету.
К любым
чертям с
матерями
катись
любая бумажка.
Но эту...
Я
достаю
из
широких штанин
дубликатом
бесценного груза.
Читайте,
завидуйте,
я -
гражданин
Советского
Союза.
Палаючі метафори, що оголюють душу експресивного поета, досі вражають уяву
читача, коли тот відкриває будь-який з віршів Маяковського. Хтось вважає його генієм,
хтось презирливо каже, що рвані рядки рифм поета і
за вірші прийняти не можна, але немає нікого, хто б байдуже відгукнувся про нього.
Останнім часом інтерес до творчості поета зростає,
особливо серед молоді і, що цікаво, не тільки в Росії. Твори Маяковського
переведені практично на всі мови світу і до цих пір видаються мільйонними
тиражами.
Уважаемые
товарищи потомки!
Роясь
в сегодняшнем
окаменевшем дерьме,
наших дней изучая потемки,
вы,
возможно,
спросите и обо мне…
Мой стих дойдет
через хребты веков
и через головы
поэтов и правительств.
Мой стих дойдет,
но он дойдет не так,—
не как стрела
в амурно-лировой охоте,
не как доходит
к нумизмату стершийся пятак
и не как свет умерших звезд
доходит.
Мой стих
трудом
громаду лет прорвет
и явится
весомо,
грубо,
зримо,
как в наши дни
вошел водопровод,
сработанный
еще рабами Рима.
В курганах книг,
похоронивших стих,
железки строк случайно
обнаруживая,
вы
с уважением
ощупывайте их,
как старое,
но грозное оружие…
Комментариев нет:
Отправить комментарий